Робінсон Джоан
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Робінсон Джоан Вайолет (англ. Joan Violet Robinson; 31 жовтня 1903, Кімберлі, Великобританія, — 5 серпня 1983, Кембрідж, Великобританія) — найвідоміша в світі жінка-економіст.
Лідер лівого кейсіанства, уке справило величезний вплив на розвиток посткейнсіанського напрямку в сучасній економічній теоріїї.
На початку 30-х рр. виступила проти досконалої конкуренції як механізму, що забезпечує рівновагу капіталістичної ринкової системи, і висунула теорію недосконалої конкуренції. У 50-х рр. обґрунтувала концепцію економічного росту.
Роботи Дж. Робінсон відігравали важливу роль у критиці теорії граничної корисності та заснованій на ній концепції функціонального розподілу доходів. У 70-х рр. Робінсон приділяла увагу критичному аналізу ортодоксальної економічної теорії, висунувши положення про її глибоку кризу і необхідність оновлення на засадах посткейнсіанства.
[ред.] Основні праці
- «Економіка недосконалої конкуренції»(The Economics of Imperfect Competition, 1933);
- «Нариси з марксиської економіки»(An Essay on Marxian Economics, 1942);
- «Накопичення капіталу»(Accumulation of Capital, 1956);
- «Нариси з теорії економічного росту»(Essays in the Theory of Economic Growth, 1962);
- «Економічна філософія: нариси з розвитку економічної думки»(Economic Philosophy: An essay on the progress of economic thought, 1962).
