Ругії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ругії, руги, ругіани (Rugier) — відомі з I сторіччя після РХ (про них повідомляє римський історик Таціт), а в історичний час — як населення південно-західного узбережжя Варязького моря в межиріччі нижніх течій Одри і Вісли і острова Рюген.

[ред.] Історичні свідоцтва

Витиснені готами на захід (звідси назва острова Рюген).

З початку IV сторіччя після РХ руги згадуються на Середньому Дунаї як плем'я, що прийшло сюди з південного берега Балтики. У V сторіччі подунайські руги створили державу Ругиланд в римській провінції Норік. Римська провінція Норік примикала з півночі до Ілірії («Іллюрік» в руському літописі) і в основному співпадала з пізнішим Ругиландом, який в багатьох джерелах 800-1200 рр. називається «Руссю», «Рутенією», «Руською маркою» і т. і..

Руги, що переселилися в Середнє Подунав'ї брали тут активну участь в подіях на Середньому Дунаї, змагавшись, зокрема з готами. Як і більшість інших «варварських» племен вони прийняли християнство у вигляді аріанства.

Пізнє плем'я розділилося надвоє, при цьому менша частина перейшла на службу до візантійських імператорів, а велика частина, спочатку зазнавши поразки від «короля Італії Одоакра», в 489 р. разом з остготами під командуванням їх вождя Теодоріха вторгається в Італію. Всі згадки про це плем'я припиняються разом із падінням держави остготів.

[ред.] Археологічні свідчення

Руги були носіями Оксивської культури разом з іншими шведськими і місцевими племенами Привісля у 200 рр до РХ до 25 після РХ. Були витеснені прибульцями з середньої Швеції (Гьотланд) готами, прибуття яких дало поштовх для розвитку Вельбарської культури.