Русанівський Віталій Макарович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Віталій Макарович Русанівський (*25 червня 1931, Харків) — український мовознавець, доктор філологічних наук з 1969, академік НАН України з 1982.
Закінчив 1954 Київський університет. З 1957 працює в Інституті мовознавства імені О. О. Потебні НАН України (з 1964 — заступник директора, 1981 — 96 — директор).
У 1978-93 — академік-секретар Відділення літератури, мови і мистецтвознавства НАН України, в 1989-90 — голова МАУ. Розробляв проблеми сучасної української літературної мови, її історії, історичної граматики, взаємозв'язків української та інших слов'янських мов.
[ред.] Праці
Автор праць:
- «Значення і взаємозв'язок граматичних категорій виду і часу в українській мові XVI—XVII століть» (1959),
- «Структура українського дієслова» (1971),
- «Дієслово — рух, дія, образ» (1977),
- «Слов'янські міжмовні зв'язки і формування функціональних стилів української літературної мови XVI — початку XVIII століть» (1978),
- «Українська мова» (1978, у співавторстві),
- «Життя слова» (1978, у співавторстві),
- «Походження і розвиток східнослов'янських мов» (1980),
- «Джерела розвитку східнослов'янських літературних мов» (1985),
- «Українська граматика» (1986, у співавторстві, російською мовою),
- «Структура лексичної і граматичної семантики» (1988).
Наук. керівник авторських колективів і один з авторів праць
- «Сучасна українська літературна мова. Морфологія» (1969),
- «Філософські питання мовознавства» (1972),
- «Науково-технічний прогрес і мова» (1978),
- «Історія української мови» (т. 1 — 4, 1978 — 83),
- «Граматика чеської мови» (1992) та інших.
Як член редколегії «Словника української мови» в 11 томах (Державна премія СРСР, 1983) розробляв проблематику лексикографування термінології різних наук, зокрема суспільно-політичної. Значне місце в працях Русанівського займали питання методології лінгвістичних досліджень.
Співголова редколегії та один з авторів енциклопедії «Українська мова» (2000).
[ред.] Література
- Сологуб Н. М. Він пізнав і слово, і життя. «Трибуна», 1990, № 11.
О. С Мельничук.
