Русин Павло
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Павло́ Ру́син (1470, Коросно, теп. РП — 1517, Сянік або Н. Санч) — поет і мислитель доби Відродження. Народився, правдоподібно, в одному з русинських сіл поблизу Коросна. Ґрунтуючись на тому, що він писав латинською мовою (інакше тоді не міг), польські дослідники трактують його як польського літературного і культурного діяча.
Закінчив університет у Німеччині та Краківську академію. Тут отримав звання магістра і залишився викладачем. Видав у Відні (1509) том своїх творів.
Російський славіст І. Голенищев-Кутузов підтвердив, що «у своїх книгах магістр Павло незмінно називав себе русином» (Славянские литературы», Москва, 1973). Польська дослідниця А. Єліч писала, що «вважав себе за русина і підписувався «Паулюс Рутенус» (Антологія польсько-латинської поезії, Щецін, 1985). Любов талановитого поета і вченого до рідного краю відзначили поети Р. Лубківський (Львів), Петро Мурянка (Польща).
За свідченням дослідників, помер на Лемківщині (в Сяноці або Н. Санчі). Залишив близько 4 тис. віршів.
