Савченко Іван Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Іва́н Григо́рович Са́вченко (1862 — 1932) — український і російський патолог, мікробіолог та імунолог родом з Полтавщини.

Вчився і до 1895 прац. у Київському університеті.

1896-1919 проф. Казанського Ун-ту, з 1920 — Кубанського Ун-ту в Краснодарі (з , 1922 — Мед. Ін-ту).

Був засновником та дир. Кубанського Хеміко — бактеріологічного Ін-ту.

Опублікував понад 100 наук. праць, які були присвячені інфекційній патології, імунітету, фагоцитозі, онкології, патологічній гістології, дослідженню прокази, холери, сибірки, поворотного тифу, ревматизму, пневмонії та ін.

1893 разом з Д. Заболотним зробив на собі небезпечний дослід: випив живу холерну культуру, після попередньої пробної імунізації, щоб довести ефективність імунізації через рот (цим досвідом покладено було поч. методам ентеровакцинації).

1905 виготував протишкарлятинну сироватку.

У галузі теоретичної імунології велике значення для науки) має цикл праць: С. та його співр. з фагоцитози. С. працював також над організацією протиепідемічної служби на Кубані (боротьба з малярією, черевним тифом, шкарлятиною).