Сарпедон
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
САРПЕДО́Н (гр. Sarpedon) — 1) син Зевса та Європи, брат Міноса й Радаманта. Посварившись із братами, С. утік у Карію до царя Кілікса й допоміг йому в війні проти лікійців; за це Кілікс віддав йому Лікію. З ласки Зевса С. прожив утричі більше, ніж триває життя людини; 2) син Зевса й Лаодамії, онук Беллерофонта, цар лікійців, що згадується в «Іліаді » як один з найсміливіших союзників троянців. Коли С. вбив Патрокл, Зевс звелів Сну і Смерті перенести його тіло в Лікію. Очевидно, в обох міфах ідеться про легендарного родоначальника лікійських володарів.
