Святоюрський процес
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
«Святоюрський» процес, суд. процес над 39 комуністами, у тому ч. вад 26 учасниками конференції представників Ком. Партії Польщі і Ком. Партії Сх. Галичини (КПСГ), яка відбувалася конспіративно 30. 10. 1921 в одному з будинків собору св. Юра у Львові (у приміщенні нар. школи ім. Б. Грінченка). «С.» п. відбувався (з 22. 11. 1922 до 11. 1. 1923) перед лавою суддів присяжних [прокуратор — А. Ґюртлер (Guertler), гол. трибуналу — К. Ляйдлер (Laidler). Серед підсудних — 22 українці, 10 євреїв, 6 поляків; гол. обвинуваченим був ком. посол до поль. сейму з Варшави С. Круліковський. Підсудних судили за ст. 58 і 65 австр. карного кодексу, тобто за держ. зраду і за намагання відірвати Сх. Галичину і приєднати її до СРСР з допомогою пропаґанди ком. ідей і підривних протидерж. дій. Їх боронили 9 адвокатів, між ними Л. Ганкевич і Є. Давидяк. Обвинувачені використали процес для пропаґанди ком. ідей і прихильности до СРСР і сов. ладу. Засуджено 10 осіб, у тому ч. С. Круліковського і О. Крілика-Василькова (по 3 рр. ув'язнення). Стенографічні звідомлення з «С.» п. опубліковані у Львові 1923, п. н. «Proces komunistów we Lwowie (Sprawa Śwętojurska)», перевидані у Варшаві 1958.
 |
Це незавершена стаття з Енциклопедії українознавства. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
