Світова Федерація Українських Жіночих Організацій
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Світова Федерація Українських Жіночих Організацій (СФУЖО), постала 1948 на Світовому Конґресі Укр. Жіноцтва у Філадельфії з метою згуртувати укр. жіноцтво у своїх організаціях, координувати їх працю, репрезентувати їх перед своїм громадянством і чужинецьким світом і вести працю в обороні укр. нараду. Чл.-засновниками було 10 організацій: Союз Українок Америки, Укр. Золотий Хрест у США, Організація Українок Канади ім. О. Басараб, Ліґа Укр. Кат. Жінок Канади, Об'єднання Укр. Жінок Німеччини, Союз Українок Франції, Організація Укр. Жінок Великобрітанії, Об'єднання Українок Бельгії, Союз Українок Арґентіни, Організація Укр. Жінок Бразілії; згодом ще увійшли: Союз Українок Австралії, Об'єднання Жінок Ліґи Визволення України (Канада) й Об'єднання Укр. Жінок Венесуелі, Укр. Жін. Союз Австрії, Об'єднання Жінок Оборони Чотирьох Свобод України в Америці, Жін. Товариство ім. Олени Теліги (Англія), Об'єднання Укр. Правос. Сестрицтв у Америці, Об'єднання Жінок «Просвіти», Організація Жінок «Відродження» (обидві в Арґентіні).
СФУЖО було ініціатором різних акцій (відзначення річниць жін. руху, поглиблення виховної праці, творення музейних зб., усучасненяя суспільної опіки, нав'язання міжнар. зв'язків тощо), з чого виникли: Літ. конкурс фундації Марусі Бек, виховні семінари для батьків, гуртки книголюбів, допомогові акції «Мати й Дитина», Фонд П'ятисот. СФУЖО; відновило зв'язок з Міжнар. Жін. Союзом і Міжнар. Жін. Радою, які визнали для СФУЖО статус заприязнаної організації, стало членом у Світовому Рухові Матерів (Париж) і міжнар. секції Ген. Федерації Жін. Клюбів у США, вносило петиції і меморандуми до різних міжнар. організацій в обороні української культури, жінок-в'язнів, роз'єднаних родин, проти переслідування церков і непосильної фіз. праці жінки. Управа СФ УЖО з 1949 має свою стор. у ж. «Наше Життя» («СФУЖО»), з 1975 — у ж. «Жін. Світ»; з 1963 видає бюлетень «Українка у світі» (ред. І. Пеленська-Винницька), 1957 вийшла коротка історія жін. руху «На громадський шлях» І. Павликовської.
Гол. СФУЖО: О. Кисілевська (1948-56), О. Залізняк (1957-69), О. Лотоцька (1969-71), С. Савчук (з 1972).
На першому Світовому Конґресі Вільних Українців гол. СФУЖО увійшла до Секретаріату СКВУ, на другому (1973) обрана заступником гол.
 |
Це незавершена стаття з Енциклопедії українознавства. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
