Селім III

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Селім III(24.12.1761-28.7.1808)- турецький султан (1789-1807).

Народився у Стамбулі. Одержав добру освіту. Ще до вступу на престол цікавився військовою справою та наукою в європейських країнах. Намагався вивчити причини кризових явищ у внутрішньому розвитку Османської імперії і дійшов висновку про необхідність проведення реформ, які б порятували країну від кризи. За його дорученням невелика група представників знаті підготувала і частково реалізувала програму перетворень ("нізам-і джедіт"). У 1793 видав указ про створення нової армії, що формувалась за європейським зразком. Багато зробив для розвитку військового флоту, артилерії. Запросив велику кількість європейських інженерів, майстрів та інструкторів. У 1792-93 розширив морське інженерне та відкрив сухопутне інженерне училище у Стамбулі. В 1795 у м. Ускюдар за розпорядженням султана збудовано велику друкарню, де видавались праці європейських авторів з математики, військової справи та інших галузей знань.

За правління Селіма III Туреччина вела війну з Росією у 1787-91 та розпочала війну 1806-12. За умовами Ясського мирного договору 1791 Османська імперія визнала приєднання Криму та південноукраїнських земель між Півд. Бугом і Дністром до Російської імперії. За Селіма III у турецьких володіннях існувала Задунайська Січ. Реформи Селіма III не дали значних результатів (на 1804 чисельність нової армії не перевершувала 12 тис. чол.), але викликали опір і відкриту протидію феодально-клерикальної реакції на чолі з улемами (мусульманські теологи). Знаряддям та опорою опозиції став яничарський корпус. 25.5.1807 розпочалося повстання ямаків - солдатів допоміжних військ, і 29.5.1807 Селіма III зрікся престолу. У 1808 він був убитий.