Сердюк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Сердю́ки (серденята, сердюцькі (охочепіхотні) полки ) — воїни найманих піхотних полків, створених гетьманом Петром Дорошенком у другій половині 17 століття cпочатку на Правобережній Україні, а згодом — а на Лівобережній. Вони становили особисту гвардію гетьмана. Існували до 1-ї чверті 18 століття.

Сердюків набирали переважно з неукраїнського населення — сербів і волохів. Це робилося з метою уникнути повстання у війську з політичних мотивів або переходу частини війська на бік промосковських або пропольських лідерів. У деяких випадках, особливо за нестачі добровольців, до сердюків приймали козаків Гетьманщини і Запоріжжя, які наймалися за утримання і платню від гетьманського уряду. Як виключення, до лав сердюків зараховували селян.

Середній сердюцький полк нараховував 400-500 вояків. Вони несли військову службу на кордонах, всередині країни, охороняли гетьманську резиденцію.

Царським указом від 14 липня 1726 сердюцькі полки ліквідовано.

[ред.] Література

• Енциклопедія українознавства
• Україна в словах: Мовознав. слов.-довід.: Навч. посіб. для учнів загальноосвіт. шкіл , ліцеїв, гімназій, студентів, усіх, хто вивчає укр. мову /Упоряд. і кер. авт. кол. Н.Данилюк. – К.: ВЦ „Просвіта”, 2004. – 704 с. – Бібліогр.: с. 413–423. ISBN 966-8547-25-X.