Середня спеціальна освіта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Середня спеціальна освіта, сер. спеціальні школи, навчальні установи, які підготовляють фахівців сер. кваліфікації для різних галузів нар. господарства, а також держ. управління, освіти, культури, охорони здоров'я тощо. В СРСР і УРСР С. с. о. одержують у технікумах, училищах і спеціальних школах; з відривом (на денних відділах) і без відриву (на вечірніх і заочних) від виробництва. До С. с. шкіл приймають осіб, які закінчили 8-річну або й повну сер. заг.осв. школу і склали вступні іспити; на денні відділи осіб до 30 pp., на вечірні й заочні — без уваги на вік. Термін навчання для випускників восьмирічної школи 3 — 5 pp., сер. школи — 2 — 3 роки. В навчальних планах С. с. о. є, крім предметів з певної спеціалізації (навчання поєднане з виробничою працею), предмети заг.-осв., а також заг.-техн. циклів. Випускники С. с. шкіл одержують диплом (техніка, аґронома, фельдшера тощо) і скеровуються на роботу за фахом; до всіх високих шкіл їх приймають на заг. підставах. На поч. 1973 — 74 навчального р. в УРСР діяло 735 С. с. шкіл з 781 500 учнями (1940 — 41 — 693 з 196 200 учнями), у тому ч. на денних відділах — 488 000, вечірніх 82 300, заочних — 210 400. Кількість С. с. шкіл (а) і учнів у них (б; у тис.) за галузевими групами: