Сержант

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Серж́ант (франц. sergent, від лат. serviens — службовець) — військове звання молодшого командного (унтер-офіцерського) складу в армії багатьох країн.

[ред.] Історія

Перші згадки про сержантів відносяться до початку XI століття, в Англії в ті часи сержантами називали особливий клас землевласників, службовців лицарів. [1]^(англ.)

У XII столітті в Англії сержантами також називали службовців, що виконували поліцейські функції. [2]^(англ.)

У регулярній армії звання сержант вперше з'явилося в XV столітті у Франції, а потім в німецьких і англійських арміях.

У середні віки, в західноєвропейських найманих і постійних арміях існували декілька градацій сержантів:

1. при роті;
2. при полковом командирові, або сержант-майор, що перетворився потім на майора (у деяких сучасних арміях дане звання збереглося і є еквівалентом старшини або прапорщика);
3. при головнокомандуючому, або генерал-сержант-майор, перейменований згодом в генерал-майори;

[ред.] Література

• Советская военная энциклопедия. М., 1978.