Сирота Лео
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ле́о Сирота́ (4 травня 1885, Кам’янець-Подільський — 25 лютого 1965, США) — єврейський піаніст-віртуоз.
Коли Сироті було 11 років, він уже давав уроки старшим за себе учням і їздив у концертні турне. У Києві навчався у Григорія Ходоровського.
Вчителем Сироти був також Ферруччо Бузоні, який посприяв дебюту піаніста у Відні, де вони разом виконали Сонату D-dur, написану Моцартом для двох фортепіано.
У Берліні Сирота почав концертну поїздку країнами Європи з оркестром Сергія Кусевицького. Пізніше вчителем молодого мкзиканта став Олександр Глазунов.
У репертуарі Лео Сироти всі твори Моцарта, всі сонати Бетховена, більша частина творів Ліста, Шумана, музика Прокоф’єва, Стравінського, Бузоні, Шенберга та сучасників піаніста.
Під час концертного туру Японією (1928) Сироті запропонували очолити фортепіанний відділ Токійської королівської академії Уено. 1929 він із сім’єю оселився в Японії.
Протягом Другої світової війни, коли дочка Беата навчалася в США, разом із дружиною Аугустін жив у екзилі в гірському селі.
1946 подружжя переїжджає до США. Сирота влаштовується на роботу в Інституті музики в Сент-Луїсі.
[ред.] Література
- Печенюк М. А. Музиканти Кам’янеччини. — Хмельницький: Поділля, 2003. — С. 9—10, 461—462.