Ситник Костянтин Меркурійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Костянти́н Мерку́рійович Си́тник (*3 червня 1926, Луганськ ) — доктор біологічних наук, професор (1967), академік НАНУ

Почесний директор Інституту ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України, голова Комісії НАН України з розробки наукової спадщини академіка В.І.Вернадського, академік НАН України.

Доктор біологічних наук, професор (1967), академік НАНУ (Відділення загальної біології, ботаніка, 12.1973), член фракції Блоку Ю.Тимошенко (з 05.2002), голова підкомітету Комітету з питань науки і освіти (з 06.2002); директор Інституту ботаніки ім. М.Г.Холодного НАНУ 1970); редактор "Українського ботанічного журналу"; президент Українського ботанічного товариства; голова експертної ради ВАК України; голова Всеукраїнської екологічної ліги; заступник голови Ради старійшин УРП "Собор" (з 04.2002); член ради "Громадської ініціативи "Форум національного порятунку" (з 02.2001); член Міжвідомчої ради з питань новітніх біотехнологій (з 12.2001).

Народився 03.06.1926 (м. Луганськ). Освіта вища, закінчив Луганський педагогічний інститут (1945—49), факультет природознавства, "Хімія і природознавство";

кандидатська дисертація “Вплив умов живлення і водопостачання на ріст і фізіологічні процеси в лимоні” (1955);
докторська дисертація "Ріст і взаємодія органів рослин" (1966).

Народний депутат України 4 скликання з 04.2002 від блоку Ю. Тимошенко, № 20 в списку. На час виборів: народний депутат України, член УНП "Собор". Народний депутат України 3 скликання 03.1998—04.2002 від НДП, № 17 в списку. На час виборів: директор Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН У, член НДП. Член фракції НДП (05.1998—06.99), позафр. (06.1999—01.2000), член групи "Незалежні" (01.—03.2000); голова підкомітету з питань науки і технологій Комітету з питань науки і освіти (з 07.1998).

У 1949—50 рр. — асистент Луганського педагогічного інституту. У 1950—53 рр. — аспірант, у 1953-58 рр. — молодший науковий працівник, у 1958—60 рр. — старший науковий працівник, у 1960—79 рр. — завідувач відділу фізіології рослин, з 1970 — директор Інституту ботаніки АНУ. У 1953-56 рр. — науковий працівник-консультант науково-організаційного відділу, у 1957-60 рр. — заступник головного наукового секретаря, у 1962-66 рр. — начальник науково-організаційного відділу, у 1966-70 рр. — головний науковий секретар, у 1972-74 рр. — академік-секретар Відділення загальної біології, у 1974—88 рр. — віце-президент Президії АНУ. З 02.1996—05.99 — член Політради, з 11.1998—05.99 — член політвиконкому НДП. Голова Ради старійшин Української народної партії "Собор" (12.1999-04.2002). Член Українського ботанічного товариства, почесний член Російського товариства фізіологів рослин.

Нагороджений орденами Леніна (1986), Трудового Червоного Прапора (1971), Жовтневої революції (1976), князя Ярослава Мудрого V ст. (04.1998).

Автор (співав.) понад 400 наукових праць в галузі фізіології, рослин, екології, космічної біології, зокрема співаватор книг: