Сліпчиці (Черняхівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

с. Сліпчиці

Центр сільської Ради, якій підпорядковане село Корчівка, розташоване на берегах річки Бистріївка, притоки ріки Тетерів, за 20 км від районного центру смт. Черняхів і найближчої залізничної станції Горбаші. По обох берегах річки Бистріївки розміщені гранітні кар’єри, де добувається декоративний камінь габро- і лабрадорит.

Дата заснування села точно невідома, але в письмових джерелах воно згадується за 1602 рік, а також ще згадується в “Деле Волынской палаты уголовного и гражданского суда за 1876 год”.

Історія походження назви села має кілька версій. З них найвірогідніше та, що в давнину поселення було оточено великою кількістю боліт, де водились цілі хмари оводів (у народі їх називали сліпцями, сліпаками). Звідси й назва населеного пункту: спочатку Сліпці, а потім Сліпчиці.

В 1885 році на кошти прихожан в селі була побудована церква в Ім’я Покрови Пресвятої Богородиці.

Село належало поміщикам Владиславу і Генріху Лісньовським. Церква рахувалась кладовищенська, а село належало до приходу Бежівської церкви. В 1905 році в селі розповсюджувались революційні ідеї, а тому, за переказами старих людей, вже в роки першої світової війни сліпецькі селяни Кіндрат Оникійчук, Кузьма Лисюк, Микола Юрченко Северин та Петро Войтенка та інші (всього було 8 чоловік) були організаторами поділу панського майна. Вони зламали замки в конюшнях і розібрали коней. Для придушення заколоту в село Сліпчиці приїхало 50 кінних жандармів. “Вісімку” арештували і посадили за грати.

Радянську владу в селі встановлено в січні 1918 року. Весною 1919 року в село прибув землемір Гагалін, який разом з селянином Денисом Шишуком поділив поміщицьку землю між бідняками. А коли в селі трапилось лихо - велика пожежа, згоріло десятки хат, на допомогу прийшла держава і губернський відділ соцзабезпечення виділив погорільцям 100 тис. карбованців та лісовий матеріал.

В 1920 році в селі утворено комнезам та сільську Раду, а ще через рік комосередок. Першими комуністами були – Кирило Бежевець, Оксана та Петро Войтенки, Дмитро Мусійчук, Йосип Оникійчук. 3 березня 1922 року в селі була створена сільськогосподарська комуна ім. Шевченка. Першим комунарами були Яків Ковальов, Олекса Войтенко, Дмитро Мусійчук. Комуна в 1930 році перейшла на статус с/г артілі, яка була названа ім. Леніна, головою був обраний Петро Купріянович Бідун. В 1931 році головою колгоспу було обрано Бежевця Олександра Гнатовича, 1893 року народження, члена КП(б)У.

Під час голоду в 1933 році в селі Сліпчицях померло від голоду 34 чоловіки, в тому числі 5 дітей. В період репресій з села було забрано 10 чоловік.

В час Великої Вітчизняної війни в селі діяла підпільна організація під керівництвом Олександра Леонтійовича Войтенка. Фашисти розстріляли з села 15 чоловік, спалили 55 хат. 292 чоловіки воювали на фронтах Великої Вітчизняної війни. З них 189 чоловіки – загинули., 132 чоловіки нагороджені бойовими орденами і медалями.

Село змогло залікувати рани завдані війною тільки за 20 післявоєнних літ. Тут було збудовано двоповерхову середню школу, сільмаг, клуб на 250 місць, медпункт. Село було електрифіковане і радіофіковане, побудовано десятки хат колгоспників, тваринницьких приміщень, інші колгоспні приміщення для зберігання зерна, тракторний стан, автогараж, придбано до сотні автомашин, тракторів, комбайнів і інших сільськогосподарських машин. В колгоспі створено комплекс по відгодівлі великої рогатої худоби.

Колгоспні угіддя займали 2945 га. В селі проживало 1908 чоловік. За роки радянської влади з села 78 чоловік здобули вищу освіту. Із села вийшло 5 інженерів, 15 вчителів, 1 лікар, 1 генерал, 4 офіцери, 5 юристів, 3 агрономи і інші спеціалісти.

В селі Сліпчиці народився Герой Радянського Союзу Бежевець Олександр Савич, 1929 року народження. В 1971 році йому присвоєно звання “Заслужений льотчик-випробувач СРСР”, в 1975 році присвоєне звання Героя Радянського Союзу. Нагороджений двома орденами Леніна, орденом Червоного Прапора і двома медалями. З 1988 року – на пенсії. Постійне місце проживання м. Москва.

В селі воїнам - визволителям на братських могилах поставлено 2 обеліски.