Собко Петро Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Петро́ Іва́нович Собко́ (18 травня (30 травня) 1819, Київ — 14 листопада (26 листопада) 1870, Санкт-Петербург) — російський інженер і вчений у галузі будівельної механіки та залізничної справи.

Зміст

1 Біографія
2 Творчі здобутки
3 Основні публікації
4 Література
5 Електронні джерела

[ред.] Біографія

1840 закінчив інститут корпусу інженерів шляхів сполучення в Петербурзі. Від 1848 — професор цього інституту (перший у Російській імперії викладав будівельну механіку як окрему галузь).

1853 організував лабораторію випробування будівельних матеріалів.

1857 відряджений до США вивчати будову мостів.

[ред.] Творчі здобутки

Залишив низку праць з будівельної механіки і залізничного будівництва, зокрема підручники і посібники («Пам'ятна книжка для інженерів та архітекторів», 1854).

Конструктор низки мостів й інших споруд. Зокрема, 1839—1840 під керівництвом Станіслава Кербедза спроектував висячий міст через Неву.

[ред.] Основні публікації

Теория сопротивления строительных материалов // Журнал главного управления путей сообщения и публичных зданий. — 1850. — Т. 11. — Кн. 1—2.
Исследование вопроса об употреблении железа в сооружениях на железных дорогах // Журнал главного управления путей сообщения и публичных зданий. — 1851. — Т. 13—14. — Кн. 1.
Памятная книжка для инженеров и архитекторов... — Ч. 1. — Санкт-Петербург, 1854. — (Совместно с В. Глуховым).

[ред.] Література

Енциклопедія українознавства. Словникова частина.
Большая Советская Энциклопедвя. — 3-е изданик. — Т. 24.
Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 10. — К., 1983. — С. 287.