Старицька-Черняхівська Людмила Михайлівна
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Старицька-Черняхівська Людмила Михайлівна (29 серпня 1868, Київ - ?) - поетеса, письменниця
Народилася Людмила Старицька 29 серпня 1868 року в Києві в сім'ї відомого письменника, драматурга і громадського діяча Михайла Петровича Старицького та Софії Віталіївни Лисенко — рідної сестри композитора Миколи Лисенка. Чоловік — Черняхівський Олександр.
- 1888 - 1893 рр. брала активну участь у роботі літературного гуртка “Плеяда”.
- У роки Першої світової війни брала активну участь у роботі Київського комітету для допомоги українцям-утікачам, працювала сестрою милосердя у шпиталі для поранених. Відвідала на засланні М.Грушевського.
- квітень 1917 - обрана до Української Центральної Ради.
- травень 1917 - брала участь у заснуванні Товариства (комітету) “Український національний театр”, входила до його президії.
- 1919 - стала співзасновницею і заступницею голови Національної ради Українських жінок у Кам’янці-Подільському.
- 1920-ті - працювала у ВУАН.
- 1929 - заарештовано органами ДПУ і на процесі Спілки визволення України засуджено до 5 років ув’язнення.
- Після звільнення вислана до м. Сталіно (Донецька). Займалась перекладацькою діяльністю
- 1936 - 1941 рр. - жила у Києві.
- липень 1941 р. - письменниця заарештована органами НКВС, відправлена до Харкова, звідти – до Акмолінська. По дорозі М.Старицька-Черняховська померла. Точна дата смерті та місце поховання невідомі.
[ред.] Драматичні твори
- “Гетьман Петро Дорошенко” (1908)
- “Крила” (1913)
- “Останній сніп” (1917)
- “Розбійник Кармелюк” (1926)
- “Іван Мазепа” (1927 у радянський час драми на сцені не ставилися).
[ред.] переклади
- лібретто “Орфей” К.-В.Глюка
- “Ріголетто” Дж.Верді
- “Аїда” Дж.Верді
- “Фауст” Ш.Гуно
- “Чіо-чіо-Сан” Дж.Пуччіні
- “Золотий півник” М.Римського-Корсакова
[ред.] твори
- нарис з історії нового українського театру "Двадцять п’ять років українського театру"
