Стельмах Михайло Панасович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Михайло Панасович Стельмах (* (24) 11 травня 1912 - 27 вересня 1983, Київ), письменник родом з с. Дяківців на Вінничині. Закінчив Вінницький Педагогічний Інститут (1933) і до 1939 вчителював селами Київщини; з 1939 в армії, учасник другої світової війни. Після війни співробітник Інститу Фолкльору, Етнографії та Мистецтва АН УРСР (1945 — 53). Депутат Верховної Ради СРСР і заступник голови Ради Національностей. Як поет друкується з 1936.

З 1940-их pp. працює переважно в ділянці прози. Крім того, є автором низки переважно поетичних книг для дітей.

Проза Стельмаха — типовий зразок літератури соцреалізму, з властивим йому кожночасним пристосуванням до партійної лінії (наприклад, роман «Велика рідня», перейнятий духом ґлорифікації Сталіна і відзначений сталінською нагородою 1951, Стельмах переробив у відповідності до критики «культу особи» і 1957 перевидав під назвою «Кров людська — не водиця») і так званого «прикрашення» радянської дійсності, від якого не вільні твори Стельмаха посталінської доби (зокрема «Правда і кривда»). Винятково багата народною лексикою, проза Стельмаха стилево споріднена з ліризованою прозою М. Коцюбинського, Ю. Яновського, з особливо виразно помітними впливами О. Довженка. Одначе, згадані вже неґативні її прикмети, обумовлені вірністю методу соцреалізму, як і виразний нахил до сентименталізму (теж властивого тій методі), щоправда, забезпечують Стельмаху одне з перших місць в літературній ієрархії УРСР, але роблять його творчість органічно фальшивою і тим позбавляють її мистецької вартості.

Михайло Стельмах - український письменник

Народився 24 травня 1912
Місце народження: село Дяківка Літинського району на Вінниччині
Помер 27 вересня 1983

Н. у с. Дяківцях (тепер Літинського району Вінницької обл.) у селянській родині. У 1933 закінчив літературний ф-тет Вінницького державного педагогічного інституту. Шість років працював учителем у школах Київщини. Перші вірші надруковано у 1936.3 1939 перебував на військовій службі в Червоній армії. У 1941 з'явилася перша поетична збірка "Добрий ранок". Під час радянсько-німецької війни 1941—44 був солдатом-артилеристом. З 1944 працював у редакції газети 1-го Українського фронту "За честь Родины". Двічі поранений. У роки війни вийшли збірки "За ясні зорі", "Провесінь". У 1945-53 працював науковим співробітником Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії Академії наук України. Член Спілки письменників України. Помер і похований у Києві.

Спектр жанрів у творчості С. надзвичайно широкий - поезія, проза, драматургія. Поезію С. відзначає глибокий ліризм, пісенність, емоційність, вплив фольклору, багатогранність тематики. Автор збірок: "Шляхи світання" (1945), "Жито сили набирається" (1954), "Мак цвіте" (1968). З 1944 С. виступав як прозаїк. Жанрове розмаїття - від новели до роману-хроніки. Глибокий психологізм, правдивість характерів, мовно-стильове багатство - основні риси прози С.

Син М.Стельмаха - дитячий письменник та драматург Ярослав Стельмах (1949-2001).

[ред.] Твори

Велика рідня
Гуси-лебедi летять...
Казка про правду та кривду
Мак цвіте
Поміж березами дівча іде
Правда і кривда
Правда і кривда (драма)
Рідня
Тільки хвилі, і небо блакитне
Чотири броди
Щедрий вечір

[ред.] Поетичні збірки

«Добрий ранок» (1941)
«За ясні зорі» (1942)
«Провесінь» (1942)
«Шляхи світання» (1948)
«Жито сили набирається» (1954)
«Поезії» (1958)
«Мак цвіте» (1968)

[ред.] Прозові твори

«Березовий сік» (збірка новел, 1944)
«Велика рідня», роман (кн. 1 «На нашій землі», 1949, кн. 2 «Великі перелоги», 1951)
«Хліб і сіль» (роман, 1959)
«Правда і кривда» (роман, 1961)
«Дума про тебе» (роман, 1969)
«Над Черемошем. Гуцульські мотиви» (повість, 1952)
«Гуси-лебеді летять» (повість, 1964)
«Щедрий вечір» (повість, 1967)
«На Івана Купала» (п'єса, 1966)
«Зачарований вітряк» (п'єса, 1967)
«Кум королю» (п'єса, 1968)
«Живи, Україно!» (сценарій документального фільму, 1958).
«Твори», тт. 1 — 6 (1972 — 73)