Суд присяжних

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Суд присяжних, одна з форм участи громадян у судівництві, суд, у якому крім проф. суддів, беруть участь звич. громадяни, т. зв. лава присяжних. С. п. вперше виник в Англії, звідки поширився разом з англосаксонським правом у США, а з 19 в. під впливом ліберальних течій прищепився на евр. континенті. Присяжні судді не беруть активної участи в розправі, тільки стежать за перебігом процесу і вкінці його вирішують про вину підсудного; на основі їх вироку трибунал проф. суддів визначає міру покарання. Присяжні судді виконують свої функції не постійно, а за певних каденцій. Метою інституту С. п. було зробити суд. систему менше бюрократичною та ввести до неї непроф. гром. кола.

С. п. на укр. землях під Росією були введені суд. реформою 1864. Вони були обов'язкові у важчих кримінальних злочинах, зокрема тих, за які загрожувала кара понад 10 pp. ув'язнення або кара смерти, та в політ. і рел. злочинах. На поч. 20 в. виникли сумніви щодо доцільности С. п., з чого з'явилася тенденція обмежити їхні компетенції. Зокрема були намагання вилучити зпід компетенції С. п. політ. злочини. Одним з найпалкіших оборонців інституції С. п. був укр. правник О. Кістяковський.

Під Австрією С. п. були введені 1873. Вони розглядали справи злочинів і проступків політ., вчинених друкованим словом, і підсудних, яким загрожувала кара смерти, досмертне ув'язнення чи тюрма понад 10 pp. (винятково також справи підсудних, яким загрожувало позбавлення волі менше 10 pp.).

На укр. землях під Польщею діяли спочатку С. п., передбачені конституцією 1921 і австр. карно-процесуальним правом, яке далі було чинне в Галичині. Поль. карно-процесуальний кодекс 1928 також передбачав С. п., але цю інституцію кілька pp. пізніше скасовано, а нова конституція вже її не передбачала. На укр. землях під Румунією, де спершу діяли С. п. ще з австр. часів, їх скасовано 1936. Також у ЧехоСловаччині С. п. втратив значення у 1930-их pp. Ця тенденція була наслідком теоретичних арґументів, що вирішення питання про вину підсудного присяжними суддями, які не ознайомлені з засадами права, не виправдалося на практиці. Різні держави почали схилятися до нової форми участи гром. чинника у карному процесі, лавників (засідателів), які беруть активну участь у розправі разом з проф. суддями.

Вважаючи С. п. «буржуазним судом», СРСР не включив їх у суд. систему, обмеживши позірну участь гром. кіл у судівництві народився засідателями, які беруть участь разом з проф. суддями в усіх судах, цивільних і кримінальних, першої інстанції, їх обирають на прилюдних зборах на 2½ pp. з-поміж громадян віком від 25 pp. Вони виконують суд. чинності не довше 2 тижнів на рік. Народився засідателів оголошують однією з форм «безпосередньої участи трудящих у здійсненні соц. правосуддя». У дійсності вони, як проф. судді, є повнотою залежні від пануючої влади і зобов'язані здійснювати політику партії.