Теоретична фізика
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Теорети́чна фі́зика охоплює теоретичні дослідження, які дають нові результати (передбачають нові фізичні ефекти), розробка та застосування нових фізичних теорій і методів теоретичної фізики для виявлення і опису фізичних законів і конкретних фізичних явищ.
Спеціальність включає в себе всі напрямки досліджень у фізиці.
[ред.] Області досліджень
Теоретичні дослідження у таких напрямках:
- класичної та квантової теорії поля;
- статистичної фізики (математичні основи, статистична теорія квантових систем, нерівноважна статистична фізика);
- теорії багаточастинкових систем;
- теорії гравітації;
- фізики елементарних частинок;
- релятивістської астрофізики та космології;
- теорії ядра та ядерних реакцій;
- квантової теорії розсіяння;
- теорії твердого тіла;
- фізики конденсованих середовищ;
- теорії низькорозмірних систем;
- теорії класичних і квантових рідин;
- фізики поверхонь;
- теорії фазових переходів та критичних явищ;
- теорії невпорядкованих систем;
- класичних та квантових систем;
- теорії рідких кристалів;
- магнетизму теоріятеорії магнетизму та сегнетоелектрики;
- фізики пластичності та міцності;
- теорії надпровідності;
- спектроскопії атомів, молекул та кристалів;
- теорії плазми та плазмоподібних середовищ;
- теорії нелінійних процесів в активних середовищах;
- математичних методів у теоретичній фізиці;
- математичного моделювання процесів природи.
