Урочні літа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Урочні літа - строк, протягом якого у Московському царстві власники маєтків за посередництвом держави мали право вимагати повернення їм утікачів-селян і вивезених іншими землевласниками кріпосних селян, Царським указом від 24.11(4.12).1597 був установлений п'ятирічний офіційний строк розшуку втікачів і вивезених селян.

Після закінчення цього терміну селяни у випадку неподачі щодо них відповідних позовів підлягали закріпаченню на нових місцях. Указ про У.л. діяв на Чернігово-Сіверщині, яка з 1503-1634 входила до складу Московського царства. Згідно з Уложенням царя Василя Шуйського від 9.3.1607 термін У.л. збільшено до 15 років. У перші роки правління царя Михайла Федоровича діяв п'ятирічний строк розшуку селян-втікачів, але згодом його поступово збільшували. Соборне Уложення 1649 скасувало У.л., що означало остаточне юридичне оформлення кріпосного права у Московській державі.