Фарнак II

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Фарнак II (р. н. невід, -п. 47 до н.е.) - боспорський цар 63-47 до н.е. Син понтійського царя Мітрідата VI Євпатора.

В 64 до н.е.-намісник у Боспорі. Зрадивши батька, був призначений Гнеєм Помпеєм царем Боспорського царства (крім Фанагорії). Скориставшись ускладненням політичної ситуації у Римі (боротьба між Цезарем і Помпеєм у 49-48 до н.е.), Ф. у 47 до н.е. виступив проти Риму, маючи на меті відвоювати колишні землі Понтійського царства. Підкорив Фанагорію (передав в управління своєму наміснику Асандру), вторгся у Понт, захопив місто Аміс та область Віфінію. 2.8.47 до н.е. у битві під Зелою (Понтійське царство) був розбитий військами Юлія Цезаря, який надіслав у Рим лаконічне повідомлення про наслідки битви ("veni, vidi, vici" - "прийшов, побачив, переміг"). Фарнак повернувся у Боспор, де почав вести боротьбу проти свого намісника Асандра. Помер від ран, які отримав під час однієї з битв.