Федорович Іван
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
ІВАН ФЕДОРОВИЧ (бл. 1510 — 5 грудня 1583) — видатний діяч східнослов’янської культури, її перший відомий по імені типограф, гравер, ливарних справ майстер, У 1532 р. одержав ступінь бакалавра Краківського університету. У 50-і рр.— диякон церкви Миколи Гостунського в Московському Кремлі. Можливо, працював ще в першій друкарні в Москві, що анонімно випустила 7 видань у 50-і рр. З квітня 1563 по березень 1564 р. І. Ф. разом з Петром Мстиславцем працював над підготовкою тексту, литтям шрифту і виготовленням гравюр для видання Апостола. Сукупність художніх прийомів оформлення тексту, розроблена І. Ф., уплинула на все наступне українське, а також все східнослов’янське друкарство. У післямові до Апостола 1564 р. безпосереднім ініціатором створення друкарні названий цар Іван Грозний. До 1565 р. І. Ф. і Петром Мстиславцем були надруковані ще кілька літургічних церковнослов’янських книг. Через якийсь час з не цілком ясних причин обидва типографа залишили Москву й осіли в Заблудові (північне Підляшшя, укр.-білор. суміжжя), маєтку литовського гетьмана Ходкевича, згодом прихильника Івана Грозного як претендента на польський престол. Існує припущення, що типографи утікли з Москви від переслідування бояр. Можливо, нова техніка створила конкуренцію московським переписувачам книг.
У Заблудові 1569-70 були надруковані Учительне Євангеліє і Псалтир з Часословцем (Часівник). Обидві книги прикрашені заставками й ініціалами. Євангеліє — геральдичною композицією, а Псалтир — двома гравюрами. Передмови написані І. Ф. і Г. А. Ходкевичем. У Заблудові Іван Федоров замінив своє московське прізвище на Федорович.
У 1572 р. І. Ф. переїжджає до Львова уже без Петра Мстиславця. Там у 1573- 1574 р. у монастирі св. Онуфрія він "друковане занедбане обновил" (як сповіщає напис на його могилі у Львові). Разом зі своїм сином Гринем Івановичем із Заблудова працює над новим виданням Апостола, прикрашеним заставками, ініціалами, кінцівками і трьома гравюрами. У післямові І. Ф. розповідає про свою типографську діяльність у Москві і Литві і про переїзд до Львова. Там же в 1574 р. був виданий перший східнослов'янський Буквар. У Львові І. Ф. звали "друкар москвитин" (Iwan Moschus), що вказувало не так на його національність, як на місце, звідки він прибув.
1575 р. І. Ф. перейшов на службу до князя К. Острозького, воєводи Київського, як управитель Дерманського монастиря. У 1578 р. І. Ф. перебирається в Острог, де заснував Острозьку друкарню, де він спочатку друкує новий Буквар з рівнобіжними греко-слов'янськими текстами.
У 1580 р. І. Ф. видає Новий завіт і Псалтир й окремо покажчик до нього. У 1580-1581 рр. І. Ф. видає першу повну слов'янську Біблію по одному зі списків Геннадієвої Біблії (т.зв. Острозька Біблія) із власною післямовою. Вийшло два наклади, у кожнім своя редакція тексту післямови І. Ф. У 1581 р. виходить останнє видання І. Ф. — "Хронологія" Андрія Римші на одному аркуші.
Розійшовшись з князем К. Острозьким, І. Ф. повернувся до Львова, але відновити друкарні йому вже не вдалося. Його друкарня перейшла у власність Львівського Успенського Братства, пізнішого Ставропігійського Інституту, який користувався орнаментами І. Ф. аж до початку XIX ст.
І. Ф. сам написав передмову до Заблудовського Псалтиря, післямову до Апостола 1564 р., Львівського Апостола і Львівської Абетки. У літературному відношенні найбільший інтерес становить післямова до Львівського Апостола, де І. Ф. пише про те, що змусило його взятися за нелегку працю типографа і продовжувати її в найважчих обставинах. І. Ф. першим опублікував найдавніші пам'ятники слов'янської літератури: болгарське "Сказання про письмена" Чорноризця Храбра (поч. X ст.) у додатку до Острозької Азбуки й одне зі слів Кирила Туровського в Учительному Євангелії.
Останні два роки життя І. Ф. провів у роз'їздах. Відомо, що в 1583 р. він відвідав Краків і Відень, де показував імператорові Рудольфу I свій винахід — багатостовбурну гармату зі змінними стовбурами. Спроба організувати нову друкарню у Львові закінчилася невдачею. Наприкінці того ж 1583 р. І. Ф. помер у Львові і був похований в монастирі св. Онуфрія.
В Росії існує продовжуване видання, присвячене стародрукам: "Федоровські читання" (М., 1976 і далі.).
[ред.] Видання
Щепкина М. В. Переводы предисловий и послесловий старопечатных книг// У истоков русского книгопечатания.—М., 1959.— С, 215—264.
[ред.] Література
Запаско Я. П. Мистецька спадщина Івана Федорова.— Львів, 1974; Першодрукар Іван Федоров і його послідовники на Україні (XVI - перша пол. XVII ст.). Збірка документів. - К., 1975; Немировский Е. Л. 1) Возникновение книгопечатания в Москве: Иван Федоров,— М., 1964; 2) Начало книгопечатания на Украине: Иван Федоров.— М., 1974; 3) Иван Федоров в Белоруссии.— М., 1979; Исаевич Я.Д. Преемники первопечатника.—М., 1981.
