Федькович Осип Юрій Адальбертович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
О́сип Ю́рій Федько́вич (псевд.: Гуцулневір, Юрій Коссован, О. Ф. та ін.; 8 серпня 1834, Путила — 11 січня 1888, Чернівці), видатний письменник романтичного напряму, предвісник українського національного відродження Буковини.
Нар. в родині небагатого шляхтича-службовця в Сторонці-Путилові на буковинській Гуцульщині (тепер смт Путила Чернівецької обл.). Вчився у Чернівецькій німецькій реальній школі (1846 — 48), пізніше працював у Ясах і Нямці в Молдавії (1849 — 52); відбував військ. службу (1858 — 63) у Семигороді й 1859 став поручником; тоді ж брав участь у поході до Італії, під час якого написав перший вірш українською мовою (перед тим писав по-нім.) «Нічліг» (1858). По звільненні з військ. служби Ф. працював у рідному селі (війтом), був шкільним інспектором Вижницького пов. (1869 — 72). Запрошений до Львова, Ф. 1872 — 73 працював як ред. вид. «Просвіти» і театру «Руська Бесіда». Останні роки провів у Чернівцях, де 1885 — 88 був ред. газ. «Буковина». За заслуги на літ. полі обраний почесним чл. НТШ. Помер у Чернівцях, де й похований на цвинтарі Гореча.
У поетичній творчості: зб. «Поезії» (1862), «Поезії» (1862 — 67), «Поезії» (3 тт. 1867 — 68), «Дикі думки» (1876) й ін. Ф. поєднував впливи зах.-евр. романтизму з бук. фолкльором. У його ліричних віршах переважає гуцульська тематика, в якій відтворено переживання жовнірів, відірваних від рідного краю, які у відчаї доходять до дезертирства чи самогубства: «Дезертир», «В арешті», «Рекрут», «Святий вечір». З цією темою тісно пов'язана туга гуцула за родиною, домом, батьківщиною та жовнірська неволя: «Нічліг», «Марш на Італію», «Під Кастенодолев», «У Вероні», «Під Маджентов», «В церкві», «Новобранчик» й ін. Поеми Ф. присвячені героїчним подвигам опришків, месників за кривду народу: «Довбуш» (1862), «Юрій Гінда», «Лук'ян Кобилиця» (1865), «Киртчалі», «Шипітські берези» та ін. Частина поетичної творчости Ф. позначена впливом Т. Шевченка.
Більшість оп. і повістей Ф. (появлялися у гал. журн., 1876 М. Драгоманов видав окремою зб.) розкривають буйний світ гуцульського життя, нещасне кохання через брак взаємности чи ін. перешкоди: «Люба-Згуба» (1863), «Серце не навчити», «Дністрові кручі». До жовнірської теми Ф. звертається і в прозі: «Штефан Славич», «Сафат Зінич», «Жовнярка», «Побратим», «Три як рідні брати» й ін. На деяких творах Ф. позначився вплив етнографізму Г. Квітки і розмовної манери Марка Вовчка.
Крім поезії і прози, Ф. писав драми: побутова комедія «Так вам треба» (1865), іст. трагедія «Хмельницький» (у 3 ред. 1883 — 87), мелодрама «Керманич» (1876, 1882); переробки чужих авторів: «Як козам роги виправляють» (за В. Шекспіром — «Приборкання Непокірної»). Крім цього, Ф. перекладав драми В. Шекспіра «Гамлет», «Макбет», Р. Ґотшаля «Мазепа». Найвдалішою є його іст. драма «Довбуш» (у 3 ред. 1869, 1876 і 1918), яку ставлено на сценах в гал. і бук. театрах.
Ф. писав вірші нім. мовою «Gedichte von J. Fedkowicz» (1865), «Am Tscheremusch. Gedichte eines Uzulen» (1882); перекладав Й. В. Ґете, Ф. Шіллера, Г. Гайне, братів Ґрімм, О. Пушкіна, X. Андерсена та ін.
Не зважаючи на певні запозичення з поезії Шевченка, а в прозі з Марка Вовчка, Ф. був талановитим, до І. Франка найбільшим письм. Зах. України. Багато його пісень, покладених на музику, набули великої популярности: «Окресни, Бояне!», «Як засяду коло чари», «Гуляли» й ін.
Твори: Писання О. Ю. Федьковича. Перше повне і критичне вид. Філол. Секції НТШ за ред. І. Франка й О. Колесси. тт. І — IV. Л. 1902 — 18; Твори Йосифа Юрія Федьковича («Руська. Письменність»). Л. 1914 — 17; Твори. В двох томах. К. 1960.
[ред.] Твори
- Дезертир
- Лук'ян Кобилиця
- Нива
- Пречиста діво, радуйся, Маріє!
- Русь
- Сафат Зінич
- Серце не навчити
- Три я рідні брати
- Україна
- Шельвах
[ред.] Література
- Енциклопедія українознавства
- Kadlec K. Josef Fedkovič a jeho literarni vyznam pro rakouske rusiny. Slovansky sbornik. Прага 1887, стор. 6 — 8;
- Франко І. Молодий вік Осипа Федьковича. Газ. Правда. Л. 1888;
- Колесса О. Юрій Коссован. л. 1893;
- Франко І. Перше повне видання творів Федьковича. Газ. Діло. Л. 1901;
- Матеріали до життєписи О. Ю. Гординського-Федьковича (впорядкував О. Маковей). Л. 1910;
- Маковей О. Життєпись О. Ю. Гординського-Федьковича. Л. 1911;
- Лукіянович Д. Спірні і сумнівні питання в житті Федьковича. ЗНТШ, т. СІХ. Л. 1911;
- Лукіянович Д. Про Осипа-Юрія Федьковича. Л. 1913;
- Загул Д. Життя й діяльність О. Федьковича. Передмова до творів Федьковича. X. 1927;
- Ю. Федькович в розвідках і матеріалах. К. 1958;
- Ю. Федькович. Ст. та матеріали. Наук. Записки Чернівецького Ун-ту. Чернівці 1959;
- Погребенник Ф. Юрій Федькович у слов. країнах, ж. Радянське літературознавство, ч. 3. К. 1958;
- Мізюн Г. Співець нар. сподівань. Чернівці 1959;
- Нечиталюк М. Бук. кобзар. Л. 1963;
- Нар. пісні Буковини в записках Ю. Федьковича. К. 1968 (передмова О. Романця).
![]() |
Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |