Фотографія в Україні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

В Україну фотографію принесли в 1840-их pp. чужинецькі фотографи, учасники щорічних міжнародних київських ярмарків — «Контрактів», які часто залишалися на Україні; першими ф-фами-поселенцями були французи «Жак» і Шарль-Поль Гербст; останній відкрив у Києві даґеротипну студію; у 1852 — 58 англієць Джон Борн знімав кольодіоновим способом ланцюговий міст через Дніпро у Києві; у 1850-их pp. уже були в Києві й місцеві ф-фи: І. Чехович, І. Гудовський, Ф. Левдик, К. Воюцький (фотографував труну Т. Шевченка), М. Ґрос, Янк та ін. З 1864 мали фотостудії М. Бенземан, Франсуа де Мезер, автор краєвидів Києва 1860 — 80-их pp., Й. Кордиш (1868), М. Пастернак (1869) та ін.

У 1860 — 90-их pp. відкрилися фотостудії професіоналів в Одесі, Харкові, Полтаві та ін. більших м. Найвідомішими ф-фами-мистцями того часу в Одесі були Ф. Гавз, Мічрі, Федоровець, Хлопонін і К. Мигурський. У 1880 — 90 популярні були Антонопуло, Дімо, Чеховський та механік-винахідник Й. Тимченко, що збудував приладдя для здіймання й проєкції руху об'єктів. У Харкові з 1870-их pp. відомі О. Іваницький, Є. Трофимов, Р. Биковський. З 1884 там працював А. Федецький, зачинатель кіномистецтва на Україні і трикольорової Ф., відзначуваний на закордонних виставках за мист. портрети і краєвиди. З 1880 — 90-их pp. відомі О. Сучкова, Г. Серебрин, В. Тимошенко, Р. Тукен та ін. У Полтаві з поч. 1880-их pp. працював Й. Хмілевський, автор альбому Ф. з місць, пов'язаних з життям М. Гоголя, Ф. з свята відкриття пам'ятника І. Котляревському (1903) і великої серії Ф. будинку Полтавського Земства (1908 — 09).

До 1914 в Києві було чимало ф-фівмистців і професіоналістів-науковців: Аршеневський, М. Бобир, І. Гаас, А. Губчевський, І. Єзерський, К. Парчевський, М. Шукін і зокрема викладач Ф. в Київ. Політехніці, згодом у Київському художньому інституті та Кіноін-ті — М. Петров і дослідник мікрофотографії В. Фаворський. У кін. 19 в. постали фотоорганізації як відділи при філіях Імператорського Рос. Техн. Т-ва в Харкові (1891), Одесі (1897) та Києві (1899), а також т-ва «Аматорів Ф.» мист. і наук. характеру в Одесі, Харкові (1891), Симферополі (1896), Єлисаветграді (1901) та найдіяльніше т-во «Даґер» всеукр. характеру у Києві (1901 — 17; співзасновник і гол. 1906 — 12 М. Петров). Воно влаштовувало доповіді, екскурсії, конкурси, 1908 організувало Всеукр. з'їзд діячів Ф. і міжнар. виставку мист. Ф. в Києві, там само 1911 влаштувало міжнар. сальон мист. Ф.

Побіч мист. поширилася комерційна Ф., особливо по винаході (1871) англійцем Р. Меддоксом броможелятинових платівок. До 1914 в самому Києві працювало бл. 70 комерційних ф-фів (в Одесі бл. 40, в пов. м. по бл. 10, у містечках по 2 — 3). У Києві було 6 крамниць з фотоприладдями (у тому ч. «Укр. фотомаґазин» І. Коносевича); існували курси практичної Ф. Бернадського; робітники фотостудій Києва мали свої проф. т-ва.

Піонерами Ф. на Зах. Укр. Землях були в 2 пол. 19 в. А. Карпюк, В. Шухевич (у Львові), С. Дмоховський, Є. Любович (з 1911) у Перемишлі, Ф. Величко в Станиславові. Орг-цію фотоаматорів створено щойно при Пресовій Квартирі УСС наприкінці 1914 у Карпатах. Перші Ф. «в полі» робили І. Іванець, Ю. Буцманюк, Б. Гнатевич, В. Клим, Т. Мойсеович, М. Угрин-Безгрішний, Т. Яцура та ін. (Виставка 1916 у Відні, повторена 1934 у Львові). Гуртки Ф.-аматорів діяли також у таборах інтернованих у Чехо-Словаччині в Ліберці (1920), Йозефові (гол. О. Балицький, виставка 1923).

У 1920-их pp. постали у Львові: Секція фотографічна при Соколі Батьку (гол. Ю. Вінцковський, Ю. Бонковський, А. Цибульський, В. Савицький та В. Голіян; 1926 виставка укр. краєвиду в Станиславові), Субреферат світлин при Екон. рефераті Верховної Пластової Ради (гол. В. Голіян, Ю. Дорош, який 1929 опрацював перший кінофільм з пластового табору) і Секція Ф. при Т-ві студентівтехніків «Основа». 1930 постало Укр. Фотографічне Т-во УФОТО у Львові (ініціатор і гол. С. Дмоховський) з філіями в Станиславові і Тернополі. Т-во мало 216 чл. (1936), свою домівку, робітню й бібліотеку; 1933 — 39 видавало ж. «Світло й Тінь» (гол. ред. О. Мох, С. Щурат). УФОТО влаштовувало щомісячні внутр. виставки і щорічні репрезентативні. Чл. т-ва брали участь у виставках у Чікаґо (1933), Всеслов'янській мист. фотовиставці у Заґребі (1935) та у фото-конкурсах Альфа, Перуц, Кодак, Філіпс й Еро. Разом з туристично-краєзнавчим т-вом «Плай» влаштувало 1935 виставку «Наша Батьківщина у світлині» з 68 учасниками. Визначніші чл. т-ва: О. Балицький, Ю. Дорош (автор «Підручника фотографа» і «Побільшення»), О. Пежанський, Я. Савка, В. Савицький, Д. Фіґоль. Комерційно Ф. займалися у Львові Л. Янушевич, Я. Шалабавка.

По революції, в 1920 — 30-их pp. і по другій світовій війні, на Україні поширилися фотоаматорські гуртки в установах, гром. оргціях, на фабриках. Вони періодично влаштовують в усіх обл. центрах виставки Ф. і пересувні виставки також поза Україною та конкурси з грошовими преміями. З учасників тих виставок рекрутуються фоторепортери для преси. Відомі з 1930-их pp. фото-журналісти К. Лішко, Білоцерківський, Г. Угринович; по війні популярні Б. Градов, Ф. Федоров, М. Козловський, Ю. Шевцов, Е. Анціс (тепер у США), В. Примаченко, І. Кропивницький, О. Стародуб (натюрморт і портрет), С. Александрович, В. Сметанич, В. Чупринин, А. Куцан, І. Хижняк, Я. Дацюк, І. Охріменко, Ю. Самеляк, Р. Якименко та багато молодших. Короткий час у Харкові появлялися ж. «Фото-Кіно» (1924), «Фото для всіх» (1928 — 30) і «Фото соцбудівництву» (1932 — 34).

У 1920 — 30-их pp. фототехніків-ляборантів і ф-фів готували мист. пром. школи; мист. Ф. викладали також у Київському художньому інституті та Київ. .Ін-ті Кінематографії. Найвідоміші мистці-ф-фи того часу, учні М. Петрова Д. Демуцький та П. Новицький, працювали кінооператорами в мист. фільмах, І. Єзерський, Озеров, О. Дмитріев як портретисти. По війні Ф. викладають на кінооператорському фак-ті Київ. Театрального Ін-ту ім. Карпенка-Карого; техніку Ф. — також у Львівському Поліграфічному Інті. Для потреб побуту влаштовуються періодично в більших м. курси Ф., які випускають ф-фів-техніків. При Мін-ві культури у Києві існує експериментальна фотостудія. Виробництво фотоматеріалів — кінофільми і великоформатні фотофільми виробляються в м. Шостці Сумської області, фотографічний папір на фотофабриках в Києві і в ПереяславіХмельницькому. Фотоапаратура виробляється в Києві (камера для 35 мм. фільму «Киев-4») і біля Харкова («ФЭД-2» і «Зоркий»). У Києві виробляють ще дзеркальну однолінзову камеру «Салют» (6x6 см) і камеру «Киев-Вега 2» (для малоформатних Ф.). Фотопобільшувачі виробляються у Дніпропетровському, освітлювальна апаратура у Києві (фабрика «КИНАП») та в Одесі, де також виробляють кіноапаратуру.

На еміґрації в США кол. чл. УФОТО відновили 1950 т-во з тією ж назвою як Секцію Літ.-Мист. Клюбу в Нью-Йорку; 1954 — 56 в щоденнику «Свобода» вони мали «Сторінку фото-кіноаматора» (ред. С. Федів), поза тим влаштовують виставки, фото-архіви (М. Пежанський) тощо. Т-во очолювали м. ін. С. Федів, Р. Загайкевич, Б. Полянський. В більших укр. скупченнях у США і Канаді укр. проф. ф-фи мають фото-студії, напр. «Дарк» (О. Даркович) у Чікаґо, «Мева» (О. Соловій) у Філадельфії, Й. Старостяк, В. Гришин, С. Тур, Л. Майстренко в НьюЙорку та ін. Також укр. преса має своїх фоторепортерів: Р. Сохан-Гадзевич («Свобода»), М. Ганусей («Америка»), В. Ке («Новий Шлях») та ін.