Франко Тарас Іванович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Тара́с Франко́ (1889, Львів —†1971), письм., син Івана Ф. нар. у Львові; вивчав класичні мови у Львівському й Віденському університетах; 1919 — 22 перебував в УССР на викладацькій і вид. праці, пізніше вчителював у Галичині; з 1945 викладав класичну філологію у Львівському Ун-ті; кандидатська праця: «Іван Франко і Борислав» (1953), 1950 — 63 співр. Інституту літератури АН УРСР. Як франкознавець брав участь у підготові 20 тт. творів Івана Ф.; кн. «Про батька. Статті, спогади, оповідання» (1956). Автор оригінальних віршів і переспівів, гол. з рим. і грец. поетів; підручник «Нариси історії рим. літератури» (1921); зб. гуморесок «Вздовж і впоперек» (1965).
[ред.] Література
 |
Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
