Фіней
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
ФІНЕ́Й (гр. Phineus) — 1) син Агенора (або Посейдона), чоловік дочки Борея Клеопатри, фракійський владар Салмідеса біля Босфору. Ф. вигнав Клеопатру й одружився з дочкою Дардана Ідеєю. Ідея звинуватила синів Ф. від Клеопатри в тому, що вони переслідують її своїми любощами і звеліла осліпити їх. Осліплених синів батько наказав кинути до в’язниці. Зевс, караючи Ф. за такий злочин, дав йому можливість вибрати міру покарання: смерть або сліпоту. Коли Фіней став сліпим, Геліос (обурений добровільною згодою смертного ніколи не бачити сонця) постійно посилав до нього гарпій, які відбирали у владаря їжу або псували її. Аргонавти по дорозі до Колхіди завернули до Салмідеса, і Ф. порадив їм, як проїхати між Сімплегадами, щоб не розбити корабля. За це сини Борея Калаїд і Зет прогнали гарпій і звільнили Ф. від страшних мук голоду. Есхіл і Софокл написали трагедії про Ф.; 2) син єгипетського царя Бела, дядько Андромеди. Після того як Ф. перешкодив Андромеді вийти заміж за Персея, той за допомогою голови Медузи перетворив його на камінь; 3) один із п’ятдесяти синів аркадського володаря Лікаона, за нечестивість і пиху вражений блискавкою Зевса.
