Ханенко Михайло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ханенко Михайло (бл. 1620 — 1680), коз. військ. діяч, згодом гетьман Правобережної України (1669 — 74), син запор. козака Степана, родоначальник роду Ханенків. З 1656 полк. уманський, прихильник прополь. орієнтації, підтримував Ю. Хмельницького і Павла Тетерю. За підтримкою Запоріжжя і крим. хана X. намагався 1668 усунути гетьмана П. Дорошенка і на його місце поставити П. Суховія. У липні 1669 у боротьбі проти Дорошенка Суховій зазнав поразки, а його козаки трьох правобережних полків на раді в Умані проголосили гетьманом X. X. продовжував боротьбу проти П. Дорошенка, зазнавши поразки у битві під Стеблевом (29. 10. 1669). У своїй політиці він спирався на Польщу і 2. 9. 1670 уклав з поль. делеґатами договір в Острозі, на основі якого Польща визнала X. гетьманом Правобережжя, а він погоджувався на підданство поль. королеві на умовах автономії лише для коз. верстви. У війні з П. Дорошенком X. зазнав кілька поразок і 1674, коли війська гетьмана Івана Самойловича перейшли Дніпро і більшість правобережних полків перейшли на бік лівобережного гетьмана, X. склав булаву, за що був наділений маєтностями на Лівобережній Україні. Але X. не припинив політ. діяльности. 1677 — 78 був обвинувачений у зносинах з Польщею, й Самойлович, на наказ Москви, тримав його ув'язненим у Батурині. Але X., мабуть, пощастило довести свою невинність, а незабаром він помер.

Літ. див. Ханенки.