Хаос
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
ХА́ОС (гр. Χάος — зяяння, простір) — згідно з «Теогонією» Гесіода, німий безмежний простір, безладна суміш матеріальних елементів світу, темне й життєдайне джерело всебуття. З X. постали Гея (Земля), Тартар (підземній світ), Ерос (Кохання), пізніше також Ереб (вічна темрява) і Нікс (Ніч), від яких народились Ефір і Гемера (Світло й День). Пізніші філософи під X. розуміли безладну масу, з якої виник світ. Згідно з ученням орфіків, X. — породження вічного часу (Хроноса). Переносно х. — цілковите безладдя, плутанина, суміш.
