Хиляк Володимир

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Хиляк Володимир (літературні псевдоніми: Єронім Анонім, В. Нелях, Лемко Семко та ін.) (27 липня 1843, с. Верхомля Велика, теп. Новосанчівське воєв. Польща — 25 червня 1893, с. Літинія біля Дрогобича) — письменник

Після студій працював священиком у Долині, Ізбах, Бортному. Постійно вивчав життя селян, записував їх народні пісні, вірування. У 1864 р. виступив зі статтею «Із крайнє західної Русі». Незабаром вийшла його етнографічно-фольклорна праця «Весільні звичаї у лемків» (1866). Перша повість «Польський патріот» (1872) вивела автора на літературне поприще. Надалі його ім'я не сходить зі сторінок галицьких часописів. У 1873 р. вийшов твір «Повість на часі». Новим кроком у літературній творчості була найбільш популярна повість «Шибеничний верх» (1877—1878) у двох частинах, в якій розповідається про навалу польських конфедератів. На початку 1880-х рр. В. Хиляк створив літературне полотно про життя лемків — повість «Руська доля». Обидві повісті — «Шибеничний верх» і «Руська доля» — друкувалися в «Нашому слові» у 1968, 1972—1973 роках. Написав ряд гумористичних оповідань з селянського життя — «Лихо на світі», «Сипкова поляна», «Гумор у лемків» та інші. У 1882 р. у Львові вийшли три томи творів лемківського письменника, а в 1887 — четвертий том. Як письменник заслужив щиру повагу і визнання в середовищі лемків.