Холодний Микола Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Мико́ла Григо́рович Холо́дний (22 червня 1882, Тамбов, Росія — 4 травня 1953, Київ) — український ботанік і мікробіолог. Академік АН УРСР (1929). Заслужений діяч науки УРСР (1944).

[ред.] Біографічні дані

Закінчив 1906 Київський університет. Від 1926 — професор Київського університету, завідувач кафедрами фізіології і анатомії рослин, мікробіології (останнню заснував 1933). Одночасно (від 1920) — науковий співробітник Академії наук УРСР, 1931—1949 — завідувач відділу Інституту ботаніки АН УРСР, якому 1971 надали його ім'я.

Нагороджено орденом Леніна.

АН УРСР встановив премію імені Миколи Холодного.

[ред.] Наукова діяльність

Автор понад 200 праць, присвячених різним питанням фізіології, анатомії та екології рослин, мікробіології та ґрунтознавства.

Основоположник фітогормональної теорії тропізмів, що пояснює ростові рухи рослин. Майже одночасно і незалежно від Холодного аналогічні ідеї висловив і обґрунтував експериментальні дані голландський фітофізіолог Ф. Вент (1928). У світі відома як гіпотеза Холодного-Вента.

Іншим важливим внеском у науку Холодного була розробка проблеми летких органічних сполук атмосфери та з'ясування їх біологічної ролі.

Провів досліди із штучної стимуляції розвитку рослин, яку широко застосовують у сільськогосподарській практиці в усьому світі. Велику цінність становлять його дослідження з морфології та фізіології залізобактерій.