Хоменко Іван
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Хоменко Іван (1882 -- 1935), палеонтолог, по закінченні Одеського Ун-ту працював у ньому, 1918 -- 25 проф. Одеського С.-Г. Ін-ту, з 1926 співр. Геол. Комітету у Ленінграді. Досліджував гіпаріонову фавну півд. України. Дослідження з палеонтології поєднував з розв'язанням питань стратиграфії, особливо пов'язаних з пошуками нафти, вугілля та ін. корисних койалин.
Іван Хоменко (1892 — †1981), свящ., бібліст і перекладач св. Письма, родом з Вінничини; студіював у Київському Ун-ті, Відні й Римі; 1918 -- 20 працював у міністерствіві закордонних справ і посольстві УНР у Відні. Згодом під впливом митрополіта Андрія Шептицького студіював теологію і став українським католицьким священником (1940). По війні жив в Італії, перекладав св. Письмо на українську мову на основі оригінальних арамейських, єврейських і старогрецьких текстів. 1963 появився його повний переклад: «Святе Письмо Старого і Нового Завіту» (видавництво Василіян у Римі), нове виправлене видання якого Xоменко підготував в останні pp. свого життя. Помер на о. Капрі.
Хоменко Іван (1919 -- 68), поет родом з Кіровоградщини. Зб. поезій: «Дуби не хиляться» (1958), «Лірика та поеми» (1959), «Схід сонця» (1960), «Солов'їні світанки» (1962), «Горицвіт» (1963), «Правда не вмирає» (1964), «Живе зерно» (1965); драматична поема «Маруся Чурай» (1967), зб. віршів для дітей тощо. Посмертно видана кн. вибраних поезій «В дорозі до вершин» (1969).
 |
Це незавершена стаття з Енциклопедії українознавства. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
