Царство (біологія)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
В біологічній класифікації царство – таксономічна категорія найвищого рангу після домену. В деяких класифікаціях, особливо застарілих, таксономічною категорією найвищого рангу вважається саме царство або імперія. Царство підрозділяється на менші групи: типи (звичайно для тварин) або відділи (звичайно для рослин).
В своїй праці Systema Naturae ("Система Природи") Карл Лінней визначив два царства живих організмів: Animalia для тварин та Vegetabilia для рослин. Також він ввів третє царство Mineralia для мінералів. Він підрозділив кожне царство на класи, які пізніще було згруповано у типи та відділи відповідно.
Коли було відкрито одноклітинні організми, їх поділили між двома царствами: рухливі форми віднесли до тварин (тип Protozoa), а водорості та бактерії – до рослин (відділ Thallophyta або Protophyta). Деякі форми було важко класифікувати за такої системи (наприклад, рухливі водорості евглени та амебоподібні слизовики), тому різні автори відносили їх до різних царств. Через це Ернст Геккель запропонував створити для них ще одне царство – Protista.
Зміст |
[ред.] Дві імперії, чотири царства
Після відкриття, що структура клітинної стінки бактерій радикально відрізняється від аналогічної структури інших організмів (бактеріальна клітина має дві мембрани, що знаходяться біля її поверхні, в той час, як структура інших організмів значно складніша і включає ядро та органели, розділені внутрішньоклітинними мембранами), Е.Четтон (E.Chatton) запропонував поділ живого на дві імперії: організми з ядром – Eukaryota, та організми без ядра – Prokaryota.
Пропозицію Четтона не було прийнято одразу. Більш типову систему запропонував Херберт Коупленд (Herbert Copeland), який виділив прокаріотів в окреме царство, спершу Mychota, яке пізніще називали Monera або Bacteria. В системі Коупленда всі еукаріоти крім тварин було віднесено до царства Protoctista.
Згодом стало зрозумілим, наскільки важливими є відмінності між про- та еукаріотами, тому Станьє (Stanier) і ван Ніл (van Niel) відстоювали в 1960-х роках систему Четтона.
[ред.] П’ять царств
Роберт Віттекер (Robert Whittaker) ввів також окреме царство для грибів (Fungi). Ця система з п’ятьма царствами, яку було запропоновано 1969 року, стала загальноприйнятою та з невеликими доповненнями використовується у багатьох працях і дотепер, або є основою для інших систем класифікації. Її побудовано більшою мірою на віддмінностях в типах живлення: до царства Plantae відносяться більшою частиною багатоклітинні автотрофи, до Animalia – багатоклітинні гетеротрофи, до Fungi – багатоклітинні сапротрофи. Ще два царства - Protista та Monera включають одноклітинні організми та прості колонії клітин.
[ред.] Шість царств
Близько 1980 року великого значення набула філогенія. Вчені намагалися зробити царства монофілетичними. Animalia, Plantae та Fungi було спрощено до базових груп близькорідних форм, а вилучені організми було включено до Protista. Базуючись на аналізі рибосомальної РНК, Карл Воуз (Carl Woese) розділив прокаріот на два царства: Eubacteria та Archaebacteria. Ця система з шістьма царствами стала стандартом для багатьох праць.
Також було запропоновано цілу низку нових царств для еукаріотів, але більшість було швидко понижено в ранзі до типу або класу, багато взагалі вважалися невалідними. Єдинне царство, яке ще досі часто вживається – Chromista – було запропоновано Кавальє-Смітом (Cavalier-Smith), та включає бурі та діатомові водорості і ооміцети. Таким чином еукаріоти входять до трьох переважно гетеротрофних груп: Animalia,Fungi і Protozoa, та двох двох переважно автотрофних груп: Plantae (включають також червоні водорості) та Chromista. Однак ця система не є широковживаною через неясності щодо монофілії останніх двох царств.
[ред.] Висновки
| Linnaeus 1735 2 царства |
Haeckel 1866 3 царства |
Chatton 1937 2 імперії |
Copeland 1956 4 царства |
Whittaker 1969 5 царств |
Woese et al. 1977 6 царств |
Woese et al. 1990 3 домени |
|---|---|---|---|---|---|---|
| (не розглядав) | Protista | Prokaryota | Monera | Monera | Eubacteria | Bacteria |
| Archaebacteria | Archaea | |||||
| Eukaryota | Protoctista | Protista | Protista | Eukarya | ||
| Vegetabilia | Plantae | Fungi | Fungi | |||
| Plantae | Plantae | Plantae | ||||
| Animalia | Animalia | Animalia | Animalia | Animalia |
Зауважте, що відповідності в таблиці не є чіткими. Наприклад, Геккель відносив червоні та синьо-зелені водорості до рослин, а в сучасній загальноприйнятій класифікації їх відносять відповідно до протистів та бактерій. Незважаючи на подібні відмінності таблиця може слугувати корисною ілюстрацією розвитку поняття „царство” в біології.
