Шевченко Ігор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ігор Шевченко (* 1922), Радосьць (Польща)) — історик-візантолог; студіював у Кардовому Ун-ті в Празі і Кат. Ун-ті в Лювені (Бельгія). З 1949 дослідник і викладач університетів: Каліфорнійського, Мічіґанського, Колумбійського (проф. з 1962) і Гарвардського (з 1965). Одночасно був співр. чи гостем-викладачем в ін. наук. інституціях та університетах: у Мюнхені, Оксфорді, Барі, Парижі та ін. У Гарварді заступник дир. Укр. Наук. Ін-ту (3-1973) та діючий дир. (1977, 1980 і 1985), Ш. є д. чл. НТШ, УВАН і низки амер. та ін. установ і т-в, у тому ч. чл.кор. Австр. АН, Міжнар. Асоціяції Візант. Студій (заступник гол. з 1976, гол. з 1986), брав участь в археологічних експедиціях, гол. в монастирі св. Катерини в Сінаї. Почесний доктор Варшавського університету (у грудні 2001 року Ігоря Шевченка було нагороджено почесним ступенем доктора „honoris causa“ Варшавського університету).

Ш. написав бл. 150 праць з візантології (історія, гагіографія, іст. культури, літератури та мистецтва), історії візант.слов. взаємин й з укр. історії, серед них: «Etudes sur la polémique entre Théodore Métochite et Nicéphore Choumnos» (1962), «Society and Intellectual Life to Late Byzantium» та «Ideology, Letters and Culture in the Byzantine World» (вид. Variorum Reprints, 1981 — 82). У 1946 склав «Англо-укр. словник з вимовою» та переклав «Колгосп тварин» Дж. Орвела (під псевд. І. Чернятинський) з передмовою автора; зредаґував листи М. ДрайХмари франц. мовою («Le Flambeau», т. 31, 1948). Автор низки ст. про кн. Святослава, «Изборник» 1073, св. Кирила і Методія, Петра Могилу й ін. Співред. наук. журн.: «The Annals of the Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the U.S.», «Harvard Ukrainian Studies», «Dumbarton Oaks Papers», та вид. іст. джерел («Corpus Fontium Historiae Byzantinae», з 1975). Бібліографія Ш. до кін. 1984: «Harvard Ukrainian Studies», т. 7 (1983), що з'явився як зб. «Okeanos», присвячений Ш. з нагоди його 60-яіття.