Шептицькі
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Шептицькі — один з найстаріших боярських родів Галицької Землі; мали маєтності в Перемиському князівстві між Перемишлем і Самбором. Цей рід споч. звався Шептицями або «з Шептиць» (до 16 в.), а потім Шептицькими, іноді з додатком «з Шептиць». Ш. ще набули с. Угерці в Рудецькому пов., і тому одна вітка звалася «на Шептицях», а друга «на Вощанцях та Угерцях»,
За традицією, король Лев Данилович надав шляхетську грамоту одному із предків Ш., а поль. королі її підтвердили. Однак Ш. не допускали у Поль. Королівстві до держ. урядів, бо вони були православні. Щойно у 18 і на поч. 19 вв. Ш., посвоячені з поль. та ін. шляхтою, прийняли римо-католицйзм і спольщилися. Деякі отримали сенаторську гідність у поль. Речі Посполитій кін. 18 в. Ряд Ш. брали участь у поль., згодом австр. арміях як високі старшини.
Найвидатнішу ролю відограв рід Ш. у церк. житті. Федір Ш. та ігумен Варлаам заснували в 17 в. друкарні в Угерцях та Уневі. Протягом 18 в. ряд Ш. були василіянськими ченцями, а кілька з них єп. і митр.; єп. Львівський Варлаам Ш., єп. Львівський і Київ. митр. Атанасій Ш., єп. Львівський і митр. Київ. Лев Ш., єп. Перемиський Атанасій Ш.. Никифор-Микола Ш. був архимандритом Лаврівським († 1798).
Із спольонізованого роду Ш. були також два лат. єп.: Єронім каменецький, згодом полоцький, та Мартин полоцький, які мали титул кн. Вітка Ш., з яких безпосередньо походять митр. Андрей Ш. і його брат ігумен Климентій Ш., одержала графський титул від цісаря Франца Йосифа 1871 (батько митр. Андрея Ш. Іван); чл. його родини також стали почесними чл. Йоанітського Мальтійського Ордену. Другий брат митр. Андрея Ш., Станіслав Ш. (1867 — 1946), був ген. в австр. і поль. арміях та військовим мін. Польщі (1923). Третього брата Лева Ш. замордували большевики в родинному маєтку в Прилбичах у вересні 1939 р.
[ред.] Джерела інформації
- Енциклопедія українознавства
- Harasiewicz М. Annales Ecclesiae Ruthenae. Л. 1862;
- Рудович І. Єпископи Шептицькі. «Богословський вісник», т. 2, 1901;
- Шпитковський І. Рід і герб Шептицьких. «Богословія», т. 11, 1933, т. 12, кн. 1, 2 — 3, 4, 1934, т. 13, кн. 1, 2 — 3, 4, 1935.
