Юнаків Микола

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Юнаків Микола (5. 12. 1871 — 1. 8. 1931), генштабу ген.-полк., один з найвищих ранґою ген. укр. армії, син рос. ген., що походив із Бузького коз. війська, родом з Чугуєва на Харківщині. Освіту здобув у Миколаївській воєнній академії в Петербурзі (1894 — 97), в якій згодом став проф. і завідувачем катедри рос. воєнної історії. Як воєнний історик, Ю. спеціялізувався на історії Півн. війни, зокрема на історії операцій швед. армії на Україні 1708 — 09. Вислідом його дослідної праці в цій ділянці був 2-томник про війну 1707 — 09 pp. «Северная война. Кампания 1708 — 09 гг.» (Труды ИРВИО, т. II, IV. СПб. 1909) і «Северная война. Военные действия на левом береге Днепра (ноябрь 1708 — июль 1709)» (Труды ИРВИО, т. II. СПб. 1909), що його Ю. зладив з А. Байковим. За першої світової війни Ю. був начальником штабу 4-ої армії, якою командував ген. О. Рогоза, згодом мін. військ. справ за Гетьманату, а далі командувачем 8-ої армії на Рум. фронті. В укр. армії разом з ін. ген. рос. армії, що в листопаді 1917 підпорядкувалися Ген. військ. комітетові Центр. Ради під проводом С. Петлюри після того, як большевики знищили Ставку головнокомандуючого рос. армії в Могилеві на Білорусі та вбили ген. Духоніна. В укр. армії Ю. очолював Гол. шкільну управу військ. мін-ва, а в серпні 1919 був призначений шефом Штабу Гол. Отамана об'єднаних укр. армій. 1920 Ю. короткочасно очолював Військ. мін-во, а потім Вищу військ. раду УНР при Гол. Отаманові С. Петлюрі. На еміґрації жив у Тарнові (Польща), де й помер. Залишив автобіографічні «Матеріали для мого життєпису» (Тризуб, ч. 289 — 290, 1931).

[ред.] Література

• Енциклопедія українознавства
• Прокопович В. «Пам'яті М. Л. Юнакова» в ж. «Тризуб», ч. 292 — 293, 1931; Сальський В. «Пам'яті дорогого начальника-учителя і товариша» в ж. «Тризуб», ч. 292 — 293, 1931.

Це незавершена стаття з військової справи. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.