Ющенко Олександр Іванович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Олекса́ндр Іва́нович Ю́щенко (2 грудня 1869, хутур Водотеча поблизу Глухова Чернігівського губернії, нині Сумської області — 13 червня 1936, Харків) — український психіатр.
Дійсний член АН УРСР (з 1934).
Закінчив Харківський університет (1893), працював як психіятр у Харкові, Варшаві, Петербурзі й Вінниці (1893—1911), доц. Тартуського, професор Ростовського університету (1920 — 29), наук. співр. Укр. Ін-ту вдосконалення лікарів й Укр. психоневрологічної академії у Харкові (1932 — 36). Автор понад 120 праць з питань невроз, проґресивного паралічу у дітей, біохім. змін при психічних захворюваннях, конституції людини, ураження ендокринної системи тощо. Один з засновників біохім. напряму в психіятрії. Член Британської психоневрологічної: асоціяції.
Його ім'ям названо Вінницьку психіятричну лікарню (1934).
[ред.] Праці
Праці:
- «Сущность душевных болезней и биохимические исследования их» (1912),
- «Вопросы классификации, профилактики и лечения так называемых травматических неврозов» (1935).
[ред.] Література
- Енциклопедія українознавства. Словникова частина. — Т. 10.
- Український Радянський Енциклопедичний Словник. — 2-е видання. — Т. 3. — К., 1987. — С. 708.
![]() |
Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |