Якобсон Роман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Цю статтю необхідно відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі.
Ви можете допомогти проекту, зробивши це!

Якобсон Роман (1896, Москва — 1982, Кембрідж у Массачузетсі, США), амер. мовознавець і філолог рос.-євр. походження й виховання. Студіював у Моск. Ун-ті, проф. університетів Брно в Чехо-Словаччині, Колюмбія в Нью-Йорку, Гарвардського і Массачузетського інституту технології.

Поруч В. Матезіюса й Н. Трубецкого засновник т. зв. празької мовознавчої школи, що розвинула фонологічний підхід до мови і в описовому і в іст. мовознавстві, а також теорію мовного союзу, науки про подібності в розвитку суміжних мов, незалежної від їх походження. В його амер. роки Я. переглянув поняття фонеми, розглядаючи її тепер як жмут дистинктивних рис, спільних для всіх мов світу. Для Я. типове прагнення до універсального в мовах, часто затушковуючи особливості поодиноких мов. У цьому дусі він також висунув теорію слов. дієвідміни на підставі однієї основи, замість традиційно прийманих двох, заг. теорію відмінка, намагався звести слов. системи версифікації до спільного знаменника. В усіх цих випадках багатство справжніх фактів принесене в жертву позірній простоті теорії.

Відповідно, в його «Remarques sur l'evolution phonologique du russe comparée a celle des autres langues slaves» (1929) фонологічний розвиток у слов. мовах подано як мотивований тільки в рос. і сербо-хорв. мовах, тоді як усі ін. слов. мови, з укр. включно, розглядаються як позбавлені незалежного розвитку, що тільки підлягають то рос., то сербо-хорв. тенденціям. У тому ні дусі в ст. про укр. імператив (1965) Я. намагається применшити особливості цієї форми в українській мові. Перенесений на політ. площину, цей підхід привів до нападу на політику українізації та її діячів (1934). У 1952—54 Я. активно виступав проти А. Мазона в обороні справжности «Слова о полку Ігореві». Також багато праць з кирило-методіянських питань.