Янув Ян
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Янув (Janów) Ян (1888 — 1952), поль. філолог з гол. зацікавленням в укр. текстах 16 — 17 ст., здебільше в порівнянні з поль., і в укр. діялектології Галичини. Закінчив Львівський Ун-т, 1925 — 39 викладав сх.-слов. філологію там таки, після 1945 в Краківському Ун-ті. Опублікував і досліджував багато текстів, як от апокриф Мука Христова кін. 16 ст., Учительна євангелія попа Андрія з Ярослава 1585, Слово о лютой смерти 17 ст., О вічності пекельной кін. 17 ст. та ін. У діялектології опублікував монографію про наддністрянську говірку свого рідного с. Сівки Мошковицької (1926), про форми множини іменників у гуцульських, бойківських, наддністрянських і лемківських говірках, але найбільше уваги присвятив гуцульським говіркам, де зібрав величезний матеріал. Теорія походження гуцульських говірок і самих гуцулів з поль.-рум. контактів, до яких пізніше вклинилися укр елементи, не витримала критичної аналізи, але зібрані матеріали мають велику цінність: Я. оголосив низку ст. протягом тридцятих років про різні аспекти гуцульських говірок, великий його гуцульський словник покищо зберігається в рукописі. Поза тим ст. про словник 17 ст. Синоніма славеноросская, про Ін. Ґізеля, про етимологію слова синґич-агач в Шевченка і праці з історії поль. мови й літератури 16 — 17 ст.
 |
Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
