Ятвяги
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ятвяги, плем'я, етнічно близьке до литовців та прусів, що жило на пограниччі Київської Руси, на північний захід від укр. племен. Основна територія ятвягів пролягала між середньою течією Німана і верхньою течією Нарева; цю територію називано також Судовією.
Вперше назву ятвяги знаходимо в договорі між Руссю і Візантією 944. Ятвяги визначалися войовничістю, з ними часто воювали київські князі; походами проти них ходили Володимир Великий (983), Ярослав Мудрий (1038, 1048, 1044), Ярослав Святополкович (1112 — 13), пізніше галицько-волинські князі Роман і Данило, які разом з мазовецькими князями підкорили ятвягів. З 1283 більшу частину ятвягів захопив Тевтонський Орден, а частина ятвягів ввійшла до складу Великого Литовського князівства і стала одним зі складників у формуванні литовського та білоруського народу.
 |
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
