Яхимович Григорій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Григо́рій Яхимо́вич (16.2.1792, Підбірці — квітень 1863) — український церковний і громадсько-політичний діяч, учений-теолог, греко-католицький митрополит Галицький.

Народився у с. Підбірці поблизу Львова. Навчався у Львівській гімназії, Богословну освіту здобув у Відні. У 1818—19 служив у парохії св. Варвари у Відні, одночасно навчаючись в інституті св. Августина. Отримав ступінь доктора богослов'я, філософії і вільних мистецтв. Після повернення був професором теології та педагогіки у Львівському університеті (з 1819), обирався його ректором. Виконував обов'язки директора Львівської духовної семінарії та крилошанина митрополичої капітули. У липні 1841 папа Римський Григорій VI призначив Я. єпископом-помічником митрополита Львівського. У 1848 призначений єпископом Перемишльської єпархії. Під час революції 1848 очолив Головну руську раду. Став одним із провідних діячів українського національного відродження серед. 19 ст. Брав участь у роботі Собору руських учених. Добивався запровадження викладання української мови у школах Галичини, вимагав від духовенства вживання української мови під час проповідей. З 1860 — Львівський митрополит.

Як член Палати панів австрійського парламенту та імперський радник, відстоював права українського населення Галичини, виступав на захист української мови та за збереження православного церковного обряду. Помер у Львові. Похований на Городецькому кладовищі. У 1880 прах Я. перепоховано на Личаківському кладовищі у Львові.