Яхія Антіохійський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Яхія Антіохійський (Jahjã Ibn Said Ibn Jahja Al-Antãki) (бл. 980 — 1066), араб. історик і лікар, походив з мельхітської родини з Єгипту, родич александрійського патріярха Євтихія. 1015 Я. А. подався до Антіохії (Сирії) і продовжив «Всесвітню історію» Євтихія, важливе джерело до історії Фатимідів у Сирії й Єгипті, але також для історії Візантії й христ. церкви. Його звідомлення про хрищення Руси є найстаршим араб. джерелом про цю подію, яке пов'язує хрищення кн. Володимира В. з повстанням Бардаса Фока. Докладні дані Я. А. про хрищення Руси є одне з найважніших джерел про цю важливу подію в історії Руси-України. Твір Я. А. видав А. Розен: «Император Василий Болгаробойца. Извлечения из летописи Яхьи Антиохийского» (1883, перевидано 1972). Також надрукований у «Patrologia Orientalis», т. 18, 23, 1924, 1932 — араб. і франц. тексти.

[ред.] Література

• Енциклопедія українознавства

Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.