Єфименко Олександра Яківна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Єфименко Олександра Яківна (дівоче прізвище Ставровська) (1848 - 1918) - українська історик, етнограф; 1907-17 професор російської історії на Бестужевських курсах у Петербурзі; праці про політичний та соціально-економічний устрій України XVII-XVIII ст.

Народилася в с.Варзуга (нині Мурманської області) в сім'ї службовця. У 1863 закінчила архангельську гімназію, вчителювала в Холмогорах (тепер с.Ломоносове), де одружилася з висланцем з України етнографом П.Єфименком. У 1877 переїхала до Чернігова, у 1879 — до Харкова, де стає активною діячкою Історично-філологічного товариства при Харківському університеті. З 1907 очолювала кафедру й викладала історію України на Бестужевських вищих жіночих курсах у Петербурзі. У 1910 Харківський університет присудив Є. науковий ступінь почесного доктора історії (перша жінка в Росії, яка здобула таке визнання). У 1917 переїхала на Харківщину, де трагічно загинула від рук злочинців.

Олександра Яківна — автор праць, написаних на ґрунті народницького підходу до історичних явищ. В її творчому доробку особливе місце займає "Історія українського народу", в якій висвітлюється історичний процес в Україні з найдавніших часів до XIX ст.

Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.