Іваненко Дмитро Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Дмитро́ Олексі́йович Іване́нко (1859, с. Китайгори, нині с. Великий Кобелячок Новосанжарського району Полтавської області — 1 січня 1943, Свердловськ, нині Єкатеринбург, Росія) — український і російський письменник, журналіст.

[ред.] Біографічні дані

Походив із родини священиків. Закінчив юридичний факультет Київського університету.

Від 1889 — редактор неофіційної частини газети «Полтавские губернские ведомости». Завдяки Іваненку газета стала щоденною й набула громадсько-літературного спрямування.

Редактор газет «Полтавский вестник» (від 1902), «Полтавский голос» (1907—1915).

Потім (за рядянської влади) викладав українську та російську літератури в трудовій школі.

Батько дитячої письменниці Оксани Іваненко та відомого фізика Дмитра Іваненка, дід дитячої письменниці Валерії Іваненко.

[ред.] Творчість

Автор театральних рецензій, статей, фейлетонів, сатиричних віршів.

Опублікував книгу вражень від поїздки в Москву «Літній відпочинок» («Летний отдых», 1899) та «Нотатки й спогади» («Записки и воспоминания», 1912—1915), присвячені історії громадського та культурного життя Полтави від 1888 до 1908.

Написав історичну повість для дітей «Івась Хмельниченко» (1928).

1969 деякі вірші Іваненка опубліковано в збірнику «Стихотворная сатира первой русской революции (1905—1907)».

[ред.] Література

• Іваненко Дмитро // Енциклопедія Українознавства. Словникова частина. — Т. 3. — С. 852.
• Ротач П. П. Іваненко Дмитро Олексійович // Українська літературна енциклопедія. — Т. 2. — К., 1990. — С. 288.
• Ротач П. П. Матеріали до українського біографічного словника. Літературна Полтавщина // Архіви України. — 1965. — № 6.