Static Wikipedia February 2008 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu

Web Analytics
Cookie Policy Terms and Conditions Індра — Вікіпедія

Індра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Індра верхи на слоні Айраваті
Індра верхи на слоні Айраваті

І́ндра (санскр. इन्द्र) — «Володар», божество індуїстського пантеону бог-воїн Громовержець, цар богів, бог грози, локапал Сходу, заступник військової дружини. Один із братів-адітьїв. Переміг демона Вріттру.

Зміст

[ред.] Функції

Індра — древнє ведичне божество дощу, грому і блискавки. У Ведах Індра є царем усіх богів. У ранній ведичний період Індра був дуже могутнім божеством, його вважали заступником корів, жерців і навіть самих богів. У Ведах йому присвячено набагато більше гімнів, чим іншим богам. Він «дощовик», або «зрошувач». Ім'я «Індра» пішло від «Іndu», що значить «краплі дощу». Він аналогічний римському Громовержцеві. Індра є царем зоряного неба (небес), богом грому і блискавки, а також природних стихій, під його командою знаходяться нижчі духи, він є охоронцем східної сторони світу, а також здійснює керівництво над небесними праведниками, що живуть на Горі Меру, де він тішить богів нектаром і небесною музикою. «Він перебуває в небесному граді... де живуть Апсари, небесні танцівниці... Його дружина Індрані, і він сидять на слоні Айраваті».

У післяведичний період Індра втратив своє значення і став охоронцем східної сторони світу. У божественній ієрархії його положення нижче, ніж у божественної тріади Шива-Вішну-Брахма. Пізніше Індру почали називати хазяїном і володарем сварги — небесного раю, куди відправляються душі загиблих у бою воїнів, основне ж заняття Індри — виявляти людські слабкості.

Хоча в Індії немає присвячених Індрі храмів, його ім'я постійне фігурує в текстах священних книг. Також зображення сидячого на слоні Індри можна зустріти в багатьох вішнуїтських храмах.

[ред.] Культ дощу

Популярність Індри як бога дощу може бути зрозуміла тільки в тропіках, де сонячний жар висушує рослинність, русла рік, озера, джерела і може залишити людей, рослин і худобу без їжі. Через недостачу води страждають усі — люди, тварини і природа в цілому, і тому усі призивають дощ життєдайну воду. У посуху люди звертаються з гімнами до бога дощу Індри, щоб він не дозволив їм померти від голодної смерті і перервав владу змієподібного демона Вріттри, що утримує воду у своїх кільцях. Люди підносять Індрі його улюблений напій — сік Соми. Тоді блискавка, що асоціюється з Індрою, починає влучати своїми стрілами в демона Вріттру, і Вріттра реве від болю і рятується втечею, вода проливається вниз на висушену землю, і усі радіють — люди, тварини і рослини.

[ред.] Родинні зв’язки

Індра Вед є сином Батька Неба Дьяуса Пітао, і Матері Землі Прітхві і братом-близнюком Агні.

[ред.] Імена Індри

  • Шатакрату (санскр. शतक्रतु) — «Той, Що Приніс 100 жертв»
  • Шатаманью (санскр. शतमन्यु) — «Стогнівний»
  • Шакра (санскр. शक्र) — «Могутній»
  • Пурандара (санскр. पुरंदर) — «Руйнівник Твердинь»
  • Магхава (санскр. मघवा) — «Щедрий»
  • Махендра (санскр. महेन्द्र) — «Великий Індра»
  • Ваджрабхарт — «Громовержець»
  • Васава (санскр. वासव) — «Володар Благих», родове ім'я Індри.

[ред.] Іконографія

Індра зображувався як безпристрасний чоловік, що сидить верхи на білому слоні Айраваті, чий писок прикрашають чотири бивні. Він має чотири руки. В одній руці несе ваджру — блискавку, що вселяє жах, в іншій — мушлю (санкха), лук (дханус) і стріли, гак і сітка.

Іноді його зображають в образі дворукої людини, з тілом, усюди покритим очима. Такого Індру іменують Тысячеоким.

[ред.] Посилання

Иконография: Индуизм (рос.)


Локапали, індуїзм
Індра | Агні | Яма | Нірруті | Варуна | Ваю | Кубера | Ішана
Індуїстський пантеон, індуїзм

Агні | Брахма | Варуна | Ваю | Вішну | Ганеша | Дурга | Індра | Калі | Кама | Крішна | Кубера | Лакшмі | Парваті | Сарасваті | Сканда | Сома | Сур'я | Хануман | Шива | Яма

Static Wikipedia 2008 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu -

Static Wikipedia 2007 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu -

Static Wikipedia 2006 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu