Ґалаґани (рід)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ґалаґани - український козацько-шляхетський рід.
Родоначальником династії Ґалаґанів - українських поміщиків, великих землевласників на Лівобережній Україні в XVIII - на початку XX століття був козак Іван Ґалаґан з містечка Омельника (тепер село Омельник Кременчуцького району Полтавської області), який мав двох синів - Семена і Гната.
Гнат Ґалаґан (рік народження невідомий – помер у 1748 році) - козацький полковник.
1708 року зрадив гетьмана Мазепу і перейшов на сторону Петра I.
14 травня 1709 року допоміг царським військам полковника П.Яковлєва зруйнувати Стару Січ. За це одержав від Петра І великі земельні володіння.
Семен Ґалаґан (роки народження і смерті невідомі) - миргородський наказний полковник. В 1736 році брав участь у спільному поході російської армії і козацьких полків у Крим.
Григорій Гнатович Ґалаґан (1716-1777) теж був прилуцьким полковником (1739-1763), учасник походів проти турків. Від гетьмана К.І.Розумовського 1752 року одержав універсал на містечко Варву і ряд сіл (Озеряни, Рудівку, Дігтярі, Сокиринці та інші). Був власником понад 4 тисяч кріпаків.
Його син Іван Григорович - прилуцький полковник у 1763-1764 роках.
Нащадки Івана Григоровича (Григорій Іванович, Петро Григорович, Павло Григорович, Григорій Павлович) обіймали різні урядові посади в Російській імперії. Останній із них, Григорій Павлович (1819-1888) був одним з керівників ліберального руху на Україні. У 1871 році заснував у Києві приватний навчальний заклад - Колегію Павла Ґалаґана.
З його смертю 1888 року припинився рід Ґалаґанів по чоловічій лінії. Всі маєтності перейшли до нащадка по жіночій лінії - дочки П.Г.Ґалаґана Марії Павлівни (за чоловіком Комаровської). Її дочка Катерина Павлівна Комаровська (онука П.Г.Ґалаґана) вийшла заміж за генерала-лейтенанта графа Костянтина Миколайовича Ламсдорфа. Йому царським указом від 1 вересня 1894 року дозволено іменуватися графом Ламсдорфом-Ґалаґаном з тим, щоб це прізвище в такому вигляді переходило до старшого в роді.
