Erlang
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Парадигма: | мультипарадигмна: паралельна, функціональна |
---|---|
Розробник: | Ericsson |
Останній реліз: | R11B-1 / 15 серпня, 2006 |
ОС: | Cross-platform |
Сторінка інтернет: | http://www.erlang.org |
Erlang (Ерла́нг) — мова функціонального програмування, яка дозволяє писати програми для різного роду розподілених систем. Розроблена і підтримується компанією Ericsson. Мова включає в себе засоби породження паралельних процесів та їх комунікації за допомогою відсилання асинхроних повідомлень. Програма транслюється в байт-код, що виконується віртуальною машиною, що забезпечує переносимість.
Мова є безтиповою з синтаксисом успадкованим від Prolog.
Підтримує модулі, поліморфні функції, співставлення за шаблоном, анонімні функції, умовні конструкції, структури, обробку виключень, оптимізацію хвостової рекурсії.
Головна риса Erlang — модель легковісних процесів. Процеси є дешевими, їх створення вимагає таку кількість ресурсів, що їх можна порівняти з викликом функції. Єдиним способом взаємодії процесів є асинхроний обмін повідомленнями.
Процес може встановити зв’язок (link) з іншими процесами і за вибором або отримувати повідомлення про їх смерть з вказанням причини або розділити їх долю. Процес має свою «поштову скриню», звідки може вибірково читати повідомлення.
Мова стимулює до створення великої кількості конкурентних процесів. Процеси ізольовані і не мають загального стану.
Процес проектування полягає в ітеративному розбитті системи на ієрархії конкурентно взаємодіючих підсистем, доки складові не стануть достатньо простими для реалізації.
Зв’язка «Процеси+повідомлення» на відміну від зв’язки «Об’єкти+Інтерфейси+Успадкування» часто приводить до компактніших решень. Відсутність необхідності блокування доступу до стану процеса для синхронізації їх взаємодії суттєвао спрощує програмування. Для конкурентного ресурсу зазвичай створюється процес-монітор, через який здійснюється взаємодія з ресурсом.
Також важливий момент полягає у формулі «let it crash» («нехай процес впаде»). Замість перехоплювати помилки і намагатися продовжувати работу частина програми, що містить ризикований код, відокремлюється у незалежний процес-камікадзе, який робить все можливе, щоб система вбила його у випадку виникнення помилки, а батьківський процес тільки отримує повідомлення про смерть нащадків і робить висновки. Такий підхід позбавляє код від чисельних перевірок.
[ред.] Розподілена взаємодія
Запущений екземпляр емулятора Erlang називається вузлом (node). Вузол має ім’я і «знає» про існування інших вузлів на даній машині або у мережі.
Створення та взаємодія процесів різних вузлів не відрізняється від взаємодії процесів всередені вузла. Для створення процесу на іншому вузлі процесу достатньо знати його ім’я.
[ред.] Посилання
- http://www.erlang.org/ — реалізація з відкритими вихідними текстами.
- http://www.erlang-projects.org/ — репозитарій проектів на Erlang
- http://www.trapexit.org/ — форум, вікі, рішення, підтручники, довідкові матеріали.
Це незавершена стаття про комп'ютери. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
Ця стаття або абзац не містить джерел (літератури, веб-посилань тощо) Допоможіть Вікіпедії поповнити їх. |