Автоколивання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Автоколива́ння — коливання, амплітуда і період яких залежать від властивостей самої системи і не залежать від початкових умов, напр. від початкового запасу енергії. Цим А. відмінні від власних і вимушених коливань.
Системи, в яких можливі А., наз. автоколивальними.
[ред.] Види автоколивних систем
До автоколивних систем відносяться ламповий генератор незгасаючих коливань, годинник, [парова машина]] та ін. В кожній автоколив. системі в постійне (неколивальне) джерело енергії (батарея акумуляторів лампового генерятора, пружина або гиря годинника та ін.).
Втрати енергії в автоколив. системі компенсуються лише надходженням енергії від джерела. Важливим є те, що автоколив. система сама регулює надходження енергії від джерела і підтримує усталений режим коливань. Теорію А. розробили рад. вчені О. О. Андронов, М. М. Боголюбов, М. М. Крилов, Л. І. Мандельштам, М. Д. Папалексі та інші.
[ред.] Див. також
- Автоколивань теорія
- Коливання
[ред.] Література
- Українська радянська енциклопедія
- Горелик Г, С, Колебания и волны. М.—Л., 1950.
![]() |
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |