Аденін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Аденін
Систематична назва	Аденін
Альтернативна назва	6-амінопурин
Хімічна формула	C5H5N5
Молекулярна маса	135.13
Температура плавлення	360-365 °C
Номер CAS	73-24-5
SMILES	NC1=NC=NC2 =C1N=CN2
Дані приведені за стандартними умовами (25 °C, 100 кПа)

Адені́н — похідна пурину, одна з двох пуринових основ, які використовуються в утворенні нуклеотидів нуклеїнових кислот ДНК та РНК. У ДНК, аденін зв’язується з тиміном через два водневі зв'язки, що допомагає стабілізувати структуру нуклеїнової кислоти. У РНК, аденін зв’язується з урацилом.

Аденін формує декілька таутомерів, речовин, які можуть бути швидко перетворені одна в оду і часто вважаються еквівалентними.

Аденін формує аденозин, нуклеозид, коли зв’язується з рибозою, і дозоксиаденозін, коли зв’язується з дезоксирибозою. Він також формує аденозин-трифосфат (АТФ), нуклеотид, який має три фосфатні групи додані до аденозіну. АТФ використовується в клітинному метаболізмі як один з основних методів передачі хімічної енергії між хімічними реакціями.

У старій літературі, аденін іноді називається вітаміном B₄. Проте він більше не розглядається як частина або цілий вітаміну B.

Вважається що, при походженні життя на Землі, перший аденін був сформований полімеризацією п'яти молекул ціаніду водню (HCN).