Айни
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Aйни | |
|---|---|
 |
|
| Загальна кількість | 50,000 осіб айнського походження (включаючи метисів першого поколіня) 150,000 осіб з домішками крові айну
|
| Найбільші розселення | Японія |
| Мова | мова айну 1-5% активні носії 5-10% пасивні носії 50% володіють основами мови |
| Релігія | Анімізм Російська Православна Церква |
| Етнографічні групи | яматосці, рюкюсці. |
А́йни (ай. Utari, яп. アイヌ - айну) — тубільний етнос Півночі Хонсю, Хоккайдо, Курильских островів, більшої частини Сахаліну та півдня Камчатки. Самоназва — утарі. Японські назви — едзо й емісі (蝦夷 - "варвари"). Найбільш відомі під іменем айну ("людина", "товариш"), яке поширили етнічні японці. Точна кількість айнів невідома, оскільки неможливо провести підрахунок їхнього населення. Багато айнів приховують своє походження, боячись дискримінації.
Зміст |
[ред.] Походження
Генеза айнів є однним з найсуперечливіших питаням для істориків, етнологів і генетиків. На сьогодні науковцями були представлені три теорії походження айнів.
[ред.] Європеоїдна теорія
Найстаршою концепцією, яка тлумачить походження айнів є так звана європеоїдна (кавказоїдна теорія). Вона була запропонована англійськими науковцями у середині 19 століття. Її доказова база засновувалась на результатах краніологічних та соматологічних аналізів "білих" та айнів, які вказували на подібність обох популяцій. Ця теорія була розвинкута німецьким вченим, лікарем Е. фон Бельцом (1849～1913), який припускав, що айни це частина так званої "альпійської білої раси", яка першопочатково проживала у Середній Азії, але згодом розселилась у Європі та Японії. Найближчими кавказоїдами до айнів вчений вважав росіян. Причини занепаду айнів пояснювалися їх "дегенеративністю", яка була "природньо притаманна" представникам не-арійської альпійської раси.
Дана теорія була панівною у наукових колах Японії і Заходу до середини 20 століття. На сьогодні, вона не достататньо підтверджена результатами етнології та гентики. Її прибічники сьогодні — це в ряд фізичних антропологів Європи і США.
[ред.] Австролоїдна теорія
Ця теорія була запропонована французькими вченими у 19 столітті, і розвинута російськими у 20 столітті. Зокрема, для розробки цієї концепції доклали багато сил антропологи СРСР. Вона базується на результатах морфологічних аналізів. Згідно цієї теорії, айни — це представники австралоїдної раси, яка займала азійські терени у палеоліті, але була розколота вторгненням монголоїдів на північну (айни) і південну (аборигени Австралії, Океанії, Меланезії) групи.
[ред.] Монголоїдна теорія
Монголоїдна концепція є найновішою. Вона була запропонована у 1960-х роках японськими вченими. Сьогодні ця теорія є найбільш аргументованою і підтримується більшістю науковців світу. Результати порівняльних аналізів генетичних маркерів народів Східної та Південно-Східної Азії вказують, що айни близькі до південно-азійських монглоїдів. Згідно цієї концепції, реконструкція генези айнів наступна. У часи палеоліту частина представників прото-монголоїдної (палеоазійської) популяції Південно-Східної Азії заселила Японські острови. Вони були відтиснені ново-монголоїдною популяцією (яматосцями) північно-азійського позодження на північ острова Хонсю та Хоккайдо. Там ці прото-монглоїди перетворилися на айнів.
Головним суперечливим положенням усіх концепції є те, чи можна визначати палеоазійців, нащадками яких є айни, як моголоїдів, австралоїдів чи кавказоїдів. Палеоазійська популяція мала риси усіх трьох великих рас, тому її можна з легкістю класифікувати до будь якої з них. Оскільки питання айнів було завжди політизованим, вчені Європи, США і Японії по-різному визначають їх генезу.
[ред.] Джерела та література
- Ханіхара Кадзуро. Ніхондзін но кіґен (Походження японців). — Токіо: Каддокава сьотен, 1990. ISBN 4047032026
- Рубель В.А., Коваленко О.О. Проблема етногенезу японського народу в сучасній японській історіографії // Східний світ. — Київ: Інститут Сходознавства НАН України, 2000. №1, — С. 156-162.
[ред.] Дивись також
Категорії: Японія | Народи Азії | Народи Росії | Народи Японії | Айни
